Вербалізація емоції співчуття відбувається в реальній комунікації як процесі мовленнєвого спілкування, що отримує свою фіксацію в художньому тексті. Комунікація – це процес передавання і сприйняття інформації (від мовця до адресата) [3]. Виконуючи низку функцій, зокрема інформативну, соціальну, експресивну, прагматичну та інтерпретативну, комунікація представлена двома своїми видами: вербальна та невербальна. Мінімальною одиницею вербальної комунікації вважається мовленнєвий акт як єдність трьох структурно обов’язкових компонентів: локутивного акту (вимовляння), іллокутивний акту (втілення комунікативної мети мовця) і перлокутивного акту (вплив висловлення мовця на адресата). За своїм обсягом мовленнєвий акт може як збігатися, так і не збігатися (бути більшим) з реченням, вимовленим мовцем [1, с. 412]. Таке речення стає висловленням, яке є реальною одиницею мовлення.
ВЕРБАЛЬНЕ ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЇ СПІВЧУТТЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
Юлія Кияниця (Черкаси, Україна) | Download article