Мовні засоби стилістики досліджували велика кількість вітчизняних та зарубіжних науковців. Вагомий внесок у розробку даної проблеми здійснили: І. В. Арнольд, Н. Д. Арутюнова, І. Р. Гальперін, Л. М. Киричук, В. А. Маслова, Л. І. Мацько, І. П. Павлючко, Т. М. Сіндєєва, В. І. Шаховський та багато інших. Звертаючись до Л. І. Мацько, слід зазначити, що мова надає в розпорядження мовлення цілу низку елементів зі стилістичними можливостями і потенціями. Стилістика мовлення – це засоби виразності і прийоми їхньої організації, різноманітні стилістичні фігури: семантичні зміщення і нашарування, перенесення значень, повтори, комбінації, логіко-смислові переходи до різних видів аргументації та експресивності. У рамках цього підходу, висвітлюється той факт, що саме мовлення породжує текст, тобто мовлення і є текстом. Таким чином, дослідження та вивчення стилістики мовлення, знаходить своє відображення в тексті [9, с. 29].
ЕМОТИВНІСТЬ В ТРАГЕДІЇ В. ШЕКСПІРА «КОРІОЛАН»
Альона Дзундза (Івано-Франківськ, Україна) | Download article