Головною одиницею термінології є слово. Тому концепція слова-терміна займає у термінології найважливіше місце. У мові функціонують слова-терміни та загальноуживані, побутові слова. А.А. Реформатський відзначив, що “лінгвістично це ціла проблема побутове слово та термін” [10, с. 113]. У науці існує напрямок, заснований на прямому протиставлені двох знакових одиниць: “термін – слово”, “термін – слово загальної мови, загальноуживане слово”. Цей напрямок не визнають ті дослідники, які вважають функціональність особливістю терміна. Таким чином, виділяємо дві точки зору на внутрішню природу терміна: субстанціональну і функціональну. У відповідності зі субстанціональною точкою зору термін вважається особливим знаком, особливим видом слова чи словосполучення. З функціональної точки зору термін являє собою особливу функцію лексичної одиниці. Тому основне питання специфіки терміна може бути сформульоване так: що таке термін – властивість лексичної одиниці (особливий вид слова) чи особлива функція лексичної одиниці?
29–30 September, 2015