Мова така ж давня, як і свідомість людини. Вона – безпосередня дійсність думки і водночас – могутній інструмент спілкування людства. Мова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці й створення багатьох поколінь. У її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів та явищ природи. Разом з тим мова – це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвитку та поступу народу в громадському житті. Вона характеризується єдністю, взаємозв’язком і взаємозалежністю всіх її складових одиниць. Мова існує у вигляді різноманітних актів мовлення, що повторюється усно та фіксується письмово. Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.
МОВА, МОВЛЕННЯ, МОВНЕ СПІЛКУВАННЯ: ОСНОВИ, ФУНКЦІЇ, ПАРАМЕТРИ. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД
Юлія Малахова (Харків, Україна) | Download article