КОМУНІКАТИВНІ РОЛІ ВИКЛАДАЧА УНІВЕРСИТЕТУ: АНАЛІЗ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО РЯДУ

  Оксана Бульвінська (Київ, Україна) |    Download article

В умовах інтеграції вищої освіти і науки, організації освітнього процесу в університеті на основі наукових досліджень, «органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності», «сприяння провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу» [1] змінюється комунікативна роль науково-педагогічного працівника. Так, у доповіді Європейської асоціації університетів (EUA) «Тенденції 2015: навчання і викладання в європейських університетах» (Trends 2015: Learning and Teaching in European Universities) підкреслюється, що сучасна європейська вища освіта орієнтується на студентів, зосереджуючись на їхній автономії як учнів, заохочуючи їх до активного, самостійного навчання, відкриття та рефлексії. Цей підхід передбачає не тільки передачу знань від викладача до студента, а й формування в студентів глибшого розуміння і критичного мислення, а отже, роль викладачів як фасилітаторів, які поділяють відповідальність за навчання з їхніми учнями [10, с.70].