ІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Мова – основа духовності народу. Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості. Соціальний прогрес суспільства, розбудова української державності, проведення реформ залежать від духовного саморозвитку, самовдосконалення людини, тому вся виховна сила суспільства повинна бути спрямована на те, щоб розкрити духовну природу особистості. Це неможливе без належного, відповідального, поважного ставлення до рідної мови та мови в цілому, як основного компонента соціальних комунікацій. Вплив мови починається в мить коли мати схиляється над колискою, і перші звуки колискової пісні, музика рідної мови переливаються в її кровинку. Не викликає сумніву: пестливі, ніжні руки матері, її лагідний голос – це вже те спілкування, що дає імпульс повному розкриттю всіх можливостей людини закладених у її генетичному коді. Через спілкування створюється неповторний емоційний світ єднання поколінь, світ, у якому живе рідне слово. Перли віртуозів слова: мова – "жива схованка людського духу" (Панас Мирний), "коштовний скарб народу" (І.Франко), "життя духовного основа" (М.Рильський), «генофонд культури"(О.Гончар). Мова це не тільки засіб спілкування, а й інструмент формування і вираження думки, основа духовності народу, міцна і надійна опора самоусвідомлення особистості, бачення себе в соціальному і культурному контексті, імпульс до творчого самовираження людини в національній культурі, й у світовій цивілізації.