ХХVI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Today, more than never, the teacher is expected to have an attitude well-grounded, with innovative teaching methods, they should possess skills of a living language, to be opened for dialogue, to have to conversation. Teachers are obliged to know all shades of word meanings and expressions of studied language and to be able to inform them to students. To make lessons really fascinating, they should apply constantly various kinds of educational activity, to incur various roles: the teacher, the organizer of dialogue, the opponent in discussions and so on.

Феномен мовленнєвого впливу як домінанта сугестії з’явився у другій чверті минулого століття та знайшов відображення у працях таких відомих вчених як С. Бернштейн, М.Рубакін, Л.Якубинський, а згодом мовленнєвий вплив став об’єктом досліджень Джеймса Клеппера, Пола Лазарфельда, Гарольда Дуайта Ласвелл та ін.

Що б не писав Р.Бредбері, він завжди залишається самим собою, впізнаваним з перших рядків. Трагічні конфлікти навколишньої дійсності, історичні зрушення, долі людей – усе він сприймає лірично, емоційно. Його фантастика завжди дещо сумна. Це «почуття породжене свідомістю неминучості втрат на тому важкому шляху, яким ідуть люди. Це почуття породжене й смутком розставання з “зупиненою миттю”, у яку вмістилися людські надії, радість, біль, туга».

У данній статті ми розглянемо виникнення і бурхливий розвиток китайської інтернет-літератури (ваньлуо вэньсюэ). Перший сайт на китайській мові, присвячений виключно літературі, був зареєстрований Ван Сяофеем в 1991 р.; тоді ж Шао Люнь опублікував в Інтернеті перший китайський роман. Менше чверті століття знадобилося для перетворення китайської інтернет-літератури (поезія, проза, блоги і так далі) на суттєвий сегмент економічної структури країни, орієнтирований на багатомільйонну аудиторію як усередині країни, так і за кордоном; дуже показовим є факт появи у китайських книжкових магазинах спеціалізованих відділів "Книги з Інтернету".

Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що сучасна німецька лінгвістика активно займається дослідженням рекламного дискурсу, оскільки він став невід’ємною частиною повсякденного життя населення, та присутній практично у всіх сферах діяльності сучасного соціуму. Окрім того, подібне дослідження є на часі внаслідок широкої взаємодії рекламної мови із суспільними процесами.

Втілюючи свою думку в мовну форму, автор повідомлення неминуче висловлює своє ставлення до предмета чи ситуації. Дуже часто таке ставлення є суб'єктивним. Це ставлення знаходить своє вираження в мові на різних рівнях, в тому числі і на синтаксичному. На рівні синтаксису суб’єктивність представлена певними структурами, які визначаються лінгвістами як емоційні конструкції, здатні виражати емоційне значення, що закріпилося в узусі в якості їх характерної особливості. Під емоційним синтаксисом слід розуміти особливі структурні утворення, метою яких є передача не стільки основного змісту повідомлення, скільки суб'єктивно-оцінного, емоційно забарвленого ставлення мовця до предмета думки. Прикладом такої синтаксичної структури виступає інверсія. У сучасній лінгвістіці поняття інверсії трактується неоднозначно. Проблема інвертованого порядку слів вісвітлюється в працях таких вчених, як В.Л. Каушанська, І.Р. Гальперін, В.Д. Аракін, Т.В. Яхонтова, Д. Деніелсон, Д.Білбер, Д. Крістал, Дж. Сілі.

Сьогодні комп’ютерна лексикографія є однією з найперспективніших наук, розвиток якої зумовлюється інформатизацією нашого життя, швидкими темпами оновлення комп’ютерних технологій, революційними змінами в лексикографічній практиці і ще більшим застосуванням гіпертекстового простору в щоденній діяльності.

Специфічним принципом становлення художньої літератури є персональний вплив на неї. Саме таким явищем вважається шекспіризація – процес уважного вивчення спадщини митця, особливо відчутне в 2 п. XVIII століття, та подальший вплив його творчості на літературу, музику, образотворче мистецтво, театр і кінематограф.

Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю приділення уваги фонетиці англійської мови під час навчання у школі, адже українські школярі є носіями української мови, яка негативним чином впливає на англійську вимову. В роботі також розглядається вплив української мови на вимову англійською.