31 August, 2022
Результати проведеного нами діагностичного дослідження виявили необхідність проведення корекційної роботи з юнаками групи ризику щодо зниження ризику їх суїцидальної поведінки. Відповідно, виникає питання: «Які є способи корекції такої поведінки?». Аналізуючи психологічні наукові джерела (М. Громовенко, О. Гук, І. Гриник, Т. Ковальчук, К. Гостевої, Л. Мандзик, І.Овчаренко, О. Озарчук, Л. Назарець, С. Подмазіна, О. Сироватко, Н.Савєльєвоїта ін.) щодо надання психологічної допомоги потенціальному суїциданту нами узагальнено нижченаведені рекомендації.
Соціально-психологічний тренінг активно використовується в процесі навчання та розвитку персоналу в більшості економічно розвинених країн світу. Це зумовлено рядом особливостей тренінгу як інтерактивної форми навчання, таких як направленість на отримання практичних знань та навичок, врахування специфіки навчання дорослих, задоволення потреб конкретної організації (адаптація тренінгової програми), можливість вирішувати проблеми різного рівня: індивідуального, системного, стратегічного.
Сьогодні, в епоху стрімких змін і глобальних викликів людина підпадає під потужний вплив різноманітних чинників, що неминуче призводить до негативних (часто важких) наслідків для її життя, здоров’я, психоемоційних станів, особистісного розвитку, міжособистісних стосунків тощо. Важливу роль у подоланні цих наслідків відіграє кваліфікована психологічна допомога.
Останнім часом у сучасній психологічній і педагогічній літературі активно аналізуються різноманітні проблеми психологічної культури особистості. У самому загальному плані можна стверджувати, що психологічна культура особистості є одним з результатів загального процесу соціалізації дитини, активного засвоєння і відтворення нею соціально-історичного досвіду, який, являє собою специфічний, суто людський досвід, зафіксований в мові та в мовній формі передається від покоління до покоління. Виділяють дві складові такого досвіду: предмети і засоби їхнього використання, а також норми і правила спілкування між людьми. Можна із упевненістю стверджувати, що саме засвоєння норм спілкування з іншими людьми становить основний шлях формування психологічної культури людини.
Шеренг дослідників як класиків (П.К. Анохін,М.О.Бернштейн, В.В. Давидов, В.П.Зінченко, О.Р. Лурія та ін.), так і сучасних (Н.Баташева, О. Горбатюк, М.М. Кольцова та ін.) у певній мірі, торкалися уявлень про взаємозв'язок психічного і фізичного.
Шеренг дослідників (І.А.Белінська, В.Ю.Зав’ялов, Н.Ю. Максимова, В.Д.Москаленко, К.С.Сборщікова, А.В. Теренко, І.В.Ярославцев та ін.) зазначають, що алкоголізм – це патологічна пристрасть до алкоголю, яка формується при його постійному вживанні, що зумовлює втрату людиною соціально значущих духовних та фізичних якостей.