XI Международная научно-практическая интернет-конференция

Індустрія моди за останні десятиріччя стрімко набирає оберти, скорочуючи життєвий цикл товарів легкої промисловості та одягу зокрема. За один рік відомі дизайнери представляють декілька колекцій модного одягу, змушуючи активних споживачів (які відповідно до свого суспільного статусу або бажання бути належними до модних молодіжних течій не можуть ігнорувати рекомендацій стилістів) оновлювати гардероб. Десятки речей, які ще не втратили ресурсу споживчого рівня якості, викидаються кожним споживачем і замінюються більш актуальними щодо дизайнерського вирішення. Текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва та інші галузі легкої промисловості активно працюють, щоб забезпечити цей модний марафон. Асортимент натуральних матеріалів поповнюється більш дешевими хімічними (штучними та синтетичними) матеріалами, методи обробки удосконалюються, але здешевлення технології обробки волокон та матеріалів може позначитись на рівні якості та безпеки товару. Надання виробам спеціальних властивостей (водо-, брудовідштовхувальних, малозминальних, малозсідальних, анитигнилосних та ін..), оздоблення матеріалів (вибілювання, фарбування, друкування) вимагає застосування ряду спеціальних хімічних речовин, які залишаються в матеріалі одягу під час його виготовлення та експлуатації та можуть бути токсичними для організму людини [1-4].