Землеробський реманент не лише слугував українцям в “мирних благородних цілях”, але він і допомагав їм у прагненні до свободи та справедливості. Тому, цією статею спробуємо хоча б на прикладі кількох століть (XV – XVIII ст.), але все ж спробували показати так звану “участь” землеробського реманенту українців у повстаннях, війнах, революціях. У XIV – XVI ст. в Україні життя селян було складне. Панували феодально-кріпосницькі відносини. В цей період кріпаки змушені були відбувати тяжку панщину. В Галичині і Західній Волині вона доходила до ста днів на рік. Працювати потрібно було від сходу до заходу сонця. Життя українців під гнітом Литви і Польщі ставало нестерпним. Їх гнобили і визискували не тільки іноземні, а й місцеві феодали. Протестуючи проти кріпосницького гніту, селяни піднімалися на боротьбу проти гнобителів [1, 33 – 34].
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ РЕМАНЕНТ УКРАЇНЦІВ У ВІЙНАХ, РЕВОЛЮЦІЯХ, ПОВСТАННЯХ
Валентин Лазуренко (Черкаси, Україна) | Скачать статью