Люди зустрічаються, закохуються, одружуються, інколи розлучаються, інколи живуть довго і щасливо, інколи довго і нещасливо. Проте є й такі, які разом не живуть і дня. Роблять вони це для задоволення своїх власних інтересів. Те, що вони роблять, у народі називають «фіктивним шлюбом». Фіктивний – уявний, що видається за дійсність. Розділ 2 статті 40 Сімейного кодексу України визначає, що фіктивним є не лише той шлюб, який укладено за змовою чоловіка і жінки, а й той, у якому наміру створити сім’ю не мала хоча б один із подружжя [1, с.10]. Відповідний юридичний нюанс є досить цікавим, оскільки дозволяє визнати поза законом навіть той шлюб, який першочергово укладався із найблагороднішою метою.