XХІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Поява ощадних закладів в Україні пов"язана з необхідністю і потребою окремих верств населення у грошових позиках. Зародження ощадної справи в Україні припадає на другу половину ХУШ ст. 1783 р. у Львівському губернаторстві було створено 18 державних окружних ощадних кас. 1826 року у Львові було організовано Австрійську ощадну касу, а 1843 –го – Галицьку Касу Ощадності, девізом якої було «Працюй і зберігай», а символом мурашка як працьовита комаха [1, с. 28]. На основі проведених досліджень доходимо висновку про нерівномірність розвитку й діяльності ощадних установ і товариств західноукраїнських земель. Це залежало, у першу чергу, від політичного й адміністративно-територіального підпорядкування територій Західної України іноземним державам, які не були зацікавленні у становленні економічно сильних верств українського населення, і тому натомість, свою економічну політику зосереджували на “викачуванні” ресурсів з краю, тим самим ставлячи місцевих жителів у ще більшу залежність від іноземного капіталу. І все ж, ощадні каси, які існували у формі кас взаємодопомоги, позиково-ощадних кас у містах і селах західного регіону (у більшій мірі у Галичині) додавали українцям віри у власні сили, у творення самостійних економічних інституцій.