ХLII Международная научно-практическая интернет-конференция

Етнолінгвістика як маргінальна галузь мовознавства межує з етнологією, культурологією та психолінгвістикою і спрямована на з’ясування того, як у мові та мовленнєвій діяльності (етнотекстах) відображені етнічна свідомість, менталітет, національний характер, матеріальна та духовна культура народу [14, с. 148]. Отже, етнолінгвістика ─ це наука про національно-мовне життя [10, с. 47], це складник українознавства, утвердження якого як філософії національного буття має непересічне значення [9, с. 14] для стратегій націєтворення та націєствердження “Наявність свого національного обличчя дає шанс Людині бути у вічному: та й сенс існування будь-якої нації (народу), як вважають дослідники, полягає у її культуроносності” [17 , с. 327]; саме через національну індивідуальність людина входить у людство [2, с. 63]. Водночас для того, щоб певний соціум зрозуміти цілком, потрібне розкодування хоча б деяких фрагментів його родової пам’яті, уміння зчитувати інформацію про нього, яка у різних формах продовжує жити з нами [6, с. 8]. Однією з таких “родових інформаційних форм” є мова.