ДІАХРОНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ НІМЕЦЬКИХ ГІДРОНІМІВ

  Галина Фоміна (Київ, Україна) |    Скачать статью

Розвиток будь-якої мовної системи безумовно ґрунтується на її історії, яка зберігає у собі численні таємниці та дає відповіді на певні запитання. Інтерес до вивчення топоніміки, зокрема гідронімії(від грецьких слів ώχεανός – «океан», όνυμα, όνομα – «ім’я, назва»), безперечно зумовлений тим, що цей пласт лексики належить до найстаріших, зокрема серед інших онімів, таких як антропоніми, ойконіми, ороніми. За даними археології, з давніх часів стародавні люди селилися поблизу джерел води, тому саме вони першими отримували найменування. Ці назви зберігаються століттями, відповідно мають дуже високу лінгвоісторичну цінність. Аналіз гідронімів дозволяє простежити етнічні та міграційні процеси на прилеглій території, шляхи заселення і напрямки міграції народів, виявити контакти і системні зв’язки між різними етносами та історичну зміну одного етносу іншим, відтворити події, етнолінгвістичні минуле, уявити етнокультурний фон.До ключових проблем у вивченні гідронімів належить те, що не завжди можливо визначити період виникнення та джерело назви окремої ріки чи водойми.