Розглядаючи соціальну адаптацію, можна стверджувати, що соціальна адаптація є динамічним системним процесом, ефективність якого залежить від взаємодії людини й ситуації. Об’єктивні властивості ситуації, без сумніву, впливають на її успішність і на психологічні механізми, які лежать в основі поведінкових стратегій, спрямованих на пристосування [2]. Однак саме суб’єктивне оцінювання ситуації є визначальним і стрижневим елементом соціальної адаптації. Суб’єктивна оцінка стосується як визначення параметрів ситуації та її особистісної значущості, так і власної спроможності подолання ситуації. Індивідуально-типологічні властивості впливають на адаптивні можливості, однак у дорослому віці цей вплив не є прямим, а опосередковується системою переконань та наявних копінг-стратегій. Оптимальним для соціальної адаптації є прийняття себе та інших у поєднанні з прагненням реалізувати власні ресурси та переконанням щодо самоефективності й сенсовності власного життя [3].
Адаптивність як властивість особистості
Світлана Середницька, Олеся Ригель (Дрогобич, Україна) | Скачать статью