ХХХVІ Международная научно-практическая интернет-конференция

В туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення високих результатів неможливе без постійної силової підготовки, яка є невід’ємною складовою змісту тренувального процесу і в той же час нерозривно пов’язана із зміцненням і підвищенням загального рівня функціональних можливостей організму [2, 5]. У сучасній вітчизняній і західній гуманітарній науці накопичений значний як емпіричний, так і теоретико-методологічний матеріал в області дослідження туризму. Тривалий час проблема розвитку туризму перебувала переважно у центрі уваги представників західної наукової традиції. Проте, в останнє десятиліття у зв’язку з глобальними соціокультурними трансформаціями туризм стає об’єктом вивчення українських дослідників. Науковцями [3, 6] широко досліджується і дискутується питання щодо співвідношення різних факторів, що впливають на спортивний результат у видах спорту, що вимагають максимальних м’язових зусиль (важка атлетика, гирьовий спорт, пауерліфтинг, культуризм, богатирське багатоборство). Однак, фахівцями фізіологами [2], котрі вивчали цю проблему, в основному, розглядаються механізми забезпечення сили м’язової напруги, а от значення різних факторів, що впливають на спортивний результат у видах спорту, пов’язаних із проявом максимальних силових зусиль, практично не досліджується.