30 сентября, 2020
Перші спроби зрозуміти успіх лідерів були зосереджені на вивченні їх особистісних якостей. Особистісні якості - це індивідуальні відмінності лідера, такі як інтелект, чесність, впевненість в собі, зовнішність. У дослідженнях початку XX століття, що розглядали видатних лідерів, була сформульована теорія великої особистості. В її основі лежить припущення, що деякі люди мають вроджені якості лідера. Теорія великої особистості визначає якості лідера, що відрізняють його від інших людей. Однак в більшості досліджень виявляється лише слабкий зв'язок між особистісними якостями і успіхом лідера. Справді, різноманітність якостей успішних лідерів свідчить, що здібності до лідерства не обов'язково є вродженими. Завдяки розвитку психології вивчення особистісних якостей лідерів в 1940-50-і роки проводилося із застосуванням анкет і тестів. Тут оцінювалися особливості особистості (креативність, впевненість в собі), фізичні параметри (вік, енергійність), здатності (обсяг знань, вільне володіння мовою), соціальні якості (популярність, комунікабельність) і якості, пов'язані з роботою (прагнення домогтися високих результатів, завзятість в подоланні труднощів). Ефективними лідерами часто визнавалися ті, яким вдавалося домогтися виняткових результатів роботи, зайняти більш високу посаду в організації і заробити більше грошей.
Дослідження булінгу в Україні активізувалося після розпаду СРСР. Більше того, з поширенням нових технологій, таких як мобільний Інтернет, проблемі булінга почали приділяти все більше уваги. В останні роки з’явилася значна кількість програм, спрямованих на протидію булінгу в школі, більше того, відповідно до розпочатої в Україні реформи «нова українська школа» передбачено створення соціально безпечного освітнього простору. Тим не менш, дотепер ця проблема залишається актуальною та поширеною в українських школах. Так, відповідно до дослідження ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінга; 24% дітей стали жертвами булінга; 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінга; 44% школярів були спостерігачами булінга, але ігнорували його, адже їм було страшно за себе [4]. Отже, проблема переслідування та цькування у школі є актуальною та потребує наукової уваги.
На сьогоднішній час в Україні та за її межами серед інноваційних форм та методів соціальної роботи з людьми з особливими потребами анімалотерапія користується найбільшою популярністю. Анімалотерапія (зоотерапія) являє собою вид терапії, що використовує тварин та їхні образи для надання психотерапевтичної допомоги. У цьому контексті варто відмітити, що тварини здатні позитивно впливати на психофізіологічний стан людини.
Сучасний світовий освітній простір, в якому виникають нові сфери відносин, постійно поповнюється новим змістом знань, новими кваліфікаційними ознаками, що обумовлює пошук нових форм та технологій навчання. Пріоритетність запровадження інноваційних досягнень освіти і науки обумовлено швидкоплинною динамікою розвитку суспільства у формуванні покоління людей, яким властиві креативне мислення, ефективний власний стиль будь-якої діяльності, культурологічна та комунікативна підготовленість, здатність самостійно здобувати і розвивати знання, формувати інформаційні та соціальні навички.
Сучасні світові тенденції вищої освіти свідчать про посилення уваги до ціннісного ставлення майбутніх фахівців щодо набуття професіоналізму. Суть цих тенденцій полягає в створенні умов для розвитку майбутнього фахівця як яскравої індивідуальності, людини культури, здатної до творчості у вільних формах діяльності, до саморозвитку і самовдосконалення.
У нашому досліджені було проведено оцінку ефективності заходів збереження професійного здоров’я співробітників підрозділу Сил спеціальних операцій (ССпО) за екстремальних умов протягом річного періоду перебування у Сьєра-Леоне.