ХХХVІІI Международная научно-практическая интернет-конференция

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвим впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків та створюють глобальний інформаційний простір. Невід’ємною складовою інформатизації суспільства є інформатизація освіти. Сучасні методи та технології навчання уже неможливо уявити без широкого залучення інформаційних технологій. Вони мають значний вплив на сферу викладання іноземних мов, оскільки можливості їх використання різноманітні та перспективні. Комп’ютерна лінгводидактика, яка вивчає викладання мов з допомогою сучасних інформаційних технологій, зародилась ще півстоліття тому, але за цей час зазнала кардинальних змін у зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій.

Болашақ ақын жерінің бетін жеті өзені өрнектеп, заңғар таулары көкке сұғынған көркем өлкенің әсем бір өңірі -бұрынғы Қапал уезіндегі ағынды Ақсу бойында 1894 жылы дүниеге келген. Анасынан ерте жетім қалған Ілияс әке бауырында тәрбиеленген. Әкесі Жансүгір арабша жақсы сауатты, үйінде көнелі-жаңалы кітаптарды жинап, оқып отыратын, өлең-дастандарды, арғы-бергінің неше алуан қызық әңгімелерін көп білетін кісі болыпты. Оның үстіне домбырашы, ісмер, ұста екен. Баласына да өнерінің бәрін үйретіп, әке орнына — әке, шеше орнына — шеше болып, аялап, әлпештеп өсірген.

В українському і слов’янському мовознавстві орудний відмінок довгий час був предметом особливого зацікавлення лінгвістів [16, с. 64, 444–445; 13; 18; 19; 20]. У сучасній українській граматиці проблеми семантичного поля орудного відмінка з позицій функціонально-семантичного синтаксису досліджували І.Р. Вихованець [1; 2; 3; 4], К.Г.  Городенська [5], А.П. Загнітко [8], М.Я. Плющ [15], О.Г. Межов [12] та ін. Думки О.О. Потебні про особливості вживання орудного знаряддя в тісному і нетісному зв’язку з дієсловом стали основоположними щодо виділення в досліджуваному відмінку окремого його різновиду – орудного об’єкта [13, с. 180–206]. Відмінності у функціонуванні синтаксем з семантикою знаряддя у межах літературної мови і діалектів простежуємо на комунікативному і формально-граматичному рівнях мови. Загалом, як відзначав І.Р. Вихованець, «порівняно з іншими відмінками орудний відмінок у синтаксичній системі сучасної української літературної мови найбільш роз’єднаний на ряд різнорідних підвідмінків, тобто семантико-синтаксичних функцій» [4, с. 60–61]. Ця особливість є спільною для орудного літературного і орудного діалектного. До дослідження нами залучено 1 Випуск Матеріалів до Словника українських говірок Закарпатської області М.А. Грицака [6], матеріали картотеки Словника і власні аудіо записи автора протягом 2010–2011 р.р. у говірці села Богдан Рахівського району Закарпаття.

Велику увагу вивченню функцій орудного присвятив О.О. Потебня у у своїй фундаментальній праці «Из записок по русской грамматике» [16, с. 64, 444–445; 13; 18; 19; 20]. У сучасній українській граматиці проблеми семантичного поля орудного відмінка з позицій функціонально-семантичного синтаксису досліджували І.Р. Вихованець [1; 2; 4], К.Г.  Городенська [5], А.П. Загнітко [8], М.Я. Плющ [15], О.Г. Межов [12] та ін. Думки О.О. Потебні про особливості вживання орудного засобу в тісному і нетісному зв’язку з дієсловом стали основоположними щодо виділення в досліджуваному відмінку окремого його різновиду – орудного об’єкта [13, с. 180–206]. Відмінності у функціонуванні синтаксем з семантикою засобу у межах літературної мови і діалектів простежуємо на комунікативному і формально-граматичному рівнях мови. Загалом, як відзначав І.Р. Вихованець, «порівняно з іншими відмінками орудний відмінок у синтаксичній системі сучасної української літературної мови найбільш роз’єднаний на ряд різнорідних підвідмінків, тобто семантико-синтаксичних функцій» [4, с. 60–61; 3, с. 21]. Ця особливість є спільною для орудного літературного і орудного діалектного.