У сучасній лінгвістиці власні назви різних об'єктів дійсності вивчають з точки зору їхніх словотворчих особливостей, специфіки функціонування, прагматичного навантаження, когнітивного потенціалу, реалізації механізмів мовної гри тощо. Складається й постійно уточнюється термінологічна типологія. Чеський дослідник М. Гарвалик підкреслює, що “основні труднощі, з якими ми стикаємося при укладанні окремих ономастичних термінологій, пов'язані з використанням декількох різних термінів на позначення одного й того ж явища чи типу іменуванням, з різним розумінням (змістом) одного й того ж терміна в різних ономастичних школах, а також з конкуренцією міжнародних і вітчизняних термінів”
30–31 Грудень, 2014