В процесі еволюції культурно-історичної свідомості, змінювалися і стилі хореографії. Танець відображав не тільки емоційний та творчий стан особистості, так само і переймав сучасні тенденції в філософських та мистецьких смаках публіки. В процесі культурного становлення танець набув своєї довершеної форми в період романтизму, коли класична основа стала базою для створення візуально-естетичного дійства, котре приваблювало інтелігентну публіку та людей з творчим смаком. Однак цей період мав закінчитися, адже сценічна аристократія набридла простим людям і вони почали шукати своє виявлення у творчості модерністів, котрі показували не тільки фантастичний світ з досконалими формами, а й прагнули показати побут, соціальні негаразди та проблеми, котрі цікавили звичайного глядача. Модерн став засобом самовираження звичайних людей, котрим знайомі щоденні переживання та турботи, а також повсякденні потреби та можливості їх досягнення. Цей напрям став зрозумілим та потрібним українському глядачу, котрий, втомившись від нав’язаних культурних стереотипів, прагнув вивільнитися у творчості та показати власний світ думок через танець.
29–30 Вересень, 2017