XХІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Серед функціональних розладів опорно-рухового апарату порушення постави виступають на перший план як за частотою, так і за складністю патологічних змін [4]. У сучасних умовах проблема порушення постави актуальна для людей всіх вікових категорій. Особливе занепокоєння викликає стан здоров’я молодого покоління. Сучасні наукові дослідження вказують на наявність несприятливих тенденцій щодо погіршення стану здоров'я, пов’язане з порушеннями постави, вже у дитячому та підлітковому віці. Ще М. М. Амосов визначив, що в переліку захворювань школярів збільшується рі¬вень порушень опорно-рухового апарату [1]. Кількість дітей з порушеннями постави в Україні за останніх 20 років збільшилась у два рази і становить від 60 до 80%, тобто, в середньому, три дитини з п’яти мають видимі деформації опорно-рухового апарату. А це, в свою чергу, спричиняється до збільшення патології не тільки апарату руху, але й основних органів і систем (серцево-судинної, травної, дихальної і ін.) і, навіть, до інвалідності. Порушення постави – це перше попередження щодо розвитку серйозних захворювань опорно-рухового апарату, які прогресують у зрілому віці: сколіоз, кіфоз, остеохондроз і ін. У спеціальній літературі наведено багато причин порушень постави – зміни екології, незбалансоване харчування, інформаційні перенавантаження дітей, зниження їх рухової активності (гіпокінезія). Результати наукових досліджень і досвід країн Європи переконливо показують, що достатньо збільшити рухову активність, забезпечити дитину можливістю реалізувати закладений в ній генетичний руховий потенціал і це вже вирішує ряд проблем з рівнем захворюваності і розповсюдженістю деформацій опорно-рухового апарату [ 4].