ХІХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Модернізація суспільства неможлива без кваліфікованих кадрів, талановитих вчених, якісної освіти й постійного професійного навчання. Відтак вона потребує зростання наукового потенціалу держави, накопичення об’єктів інтелектуальної власності та ін. Найбільша увага у зв’язку з цим повинна приділятися освіті, створенню умов для підвищення трудової й творчої діяльності [9, с. 327]. Сьогодні, у зв’язку із зростаючою роллю глобалізації суспільства, особливо затребуваною стає післядипломна освіта, перед якою постають питання формування та неперервного розвитку інтелектуального потенціалу людини в постдипломний період. Термін «післядипломна освіта» вперше з’явився у науковому трактуванні і застосуванні у освітньому полі в Україні і зафіксований у Законах України «Про освіту» (ст. 29; 47; 48), «Про вищу освіту» (ст. 10). Система післядипломної освіти цілком виправдано вважається відкритою і в якій проявляється випереджуючий характер навчання. Саме зміни в системі післядипломної освіти відображають сутнісні перетворення, що відбуваються в освіті. Тому надзвичайно важливим є ґрунтовний аналіз сутності системи післядипломної освіти, а також причин та умов змін, які відбуваються в ній. Метою статті є дослідження процесів глобалізації та їх вплив на розвиток системи післядипломної освіти.