Початок активного дослідження тексту припадає на другу половину ХХ століття, коли в лінгвістиці текст було визнано найвищим ярусом мовної системи. Визначенню тексту та характеристиці його ознак присвячено лінгвістичні роботи Н.Арутюнової, М.Бахтіна, Н.Валгіної, І.Гальперіна, В.Різуна, М.Пентилюк, М.Плющ, Г.Шелехової та ін. У своїй монографії «Педагогічний дискурс учителя-словесника» науковець А.В.Нікітіна робить спробу визначити текст як наукову одиницю: «Текст є одиницею об’єднання мовних засобів комунікації – предметом дослідження лінгвістики, психології, лінгводидактики та інших наук,… результат навчально-мовленнєвої діяльності»[1 ,с.240]. Визначення тексту з погляду комунікативної лінгвістики запропонував Ф.Бацевич: « це результат спілкування, його структурно-мовний складник і одночасно кінцева реалізація; структура, в яку втілюється «живий дискурс після свого завершення»[3,с.147].
НАВЧАЛЬНИЙ ТЕКСТ В РАМКАХ ПЕДАГОГІЧНОГО ДИСКУРСУ
Валентина Александрова (Київ, Україна) | Завантажити статтю