ХІХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Актуальність даної теми пов’язана із вирішенням практичних завдань суспільства стосовно проблем, конфліктів юнацького віку. Навчання, виховання юнацтва – це одна із сторін суспільного життя, в якій так само відбуваються різноманітні конфлікти, причиною яких частіше є внутрішні психічні суперечності юнаків і дівчат. Інститут сім’ї, на який покладено функцію відновлення населення, занепадає, частішають випадки розлучень на ранніх етапах шлюбного життя. Така ситуація свідчить про невміння молодих людей вирішувати як внутрішньоособистісні, так і міжособистісні конфлікти. І це невміння закріплюється у підростаючого покоління, юнацтва програмуючи його на невдачі в житті. Звичайно, є об’єктивні причини конфліктів: фінансово-економічні, житлово-побутові та інші проблеми аналогічного характеру. Важливої ролі набувають і соціальні особливості, ускладнення конфліктної ситуації і т. п. Та частіше справа в людині, в її баченні проблеми. Основний акцент робимо на вузькому, спеціалізованому вивченні суб’єктивних аспектів конфлікту, перебігу внутрішніх конфліктів. Виходячи з ідеї про двоякість впливу внутрішньоособистісних конфліктів на носія, увагу зосереджено на аналізі причин і виявів деструктивних конфліктів юнаків. Отже, метою статті є аналіз змісту та виявів деструктивного внутрішньоособистісного конфлікту в юнацькому віці, його типових поведінкових формах і психологічних наслідків. У вітчизняній психології вивчались в основному міжособистісні, сімейні, виробничі конфлікти (Ф. Бородкін, Н. Коряк, Ю. Альошина, А. Бандурко, В. Друзь та інші), а внутрішньоособистісні, що висвітлені у працях О. Лурії, О. Донченко, Т. Титаренко, М. Пірен, Г. Ложкіна, Н. Пов’якель, є менш вивченими. Особливо потребують ґрунтовного дослідження, враховуючи гостроту проблеми розв’язання конфліктних ситуацій, зростаючу кількість самогубств серед молоді та невелику кількість літератури з вище означеного питання, шляхи, засоби подолання внутрішньоособистісних конфліктів у юнацькому віці. Успішне вирішення конфліктних ситуацій потребує усвідомлення того, що таке конфлікт взагалі і внутрішній зокрема, знання і оволодіння ефективними способами спілкування, вміння обрати доцільний спосіб поведінки в конфліктній ситуації. В багатьох публікаціях про проблеми юнацтва головною його бідою визнається відсутність у суспільства, батьків, вчителів інтересу до особистості юнака, небажання і невміння пізнавати його внутрішній світ. Така ситуація – неприпустима і небезпечна. Адже, саме в період юності життєво необхідним є індивідуальний підхід, який полягає, зокрема, у вивченні психологічних властивостей особистості з метою надання їй допомоги у вирішенні внутрішніх, а потім міжособистісних, міжгрупових конфліктів.