Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства є розбудова національної освітньої системи на основі принципу діалогізму та гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу. Відповідно нові пріоритети та соціокультурні цінності вимагають від вчителя творчих якостей, гнучкості та мобільності. Сучасній школі потрібний педагог, який виступає в якості самодостатньої особистості, є взірцем педагогічної та духовної культури, прагне до оволодіння техніками гуманістично орієнтованої професійної діяльності. Сучасна епоха передбачає пошук нових директив у філософії освіти. Реформування освітньої моделі вимагає від вчителя переосмислення освітніх стандартів та цінностей. Модернізація шкільної освіти та виклики сьогодення стимулюють педагога до взаємостосунків між вчителем та учнем на основі гуманізму та демократичних засадах. Взаємодія між педагогом та учнем має набувати конструктивно-позитивного змісту. Тому гуманізація навчально-виховного процесу повинна бути виявом нового мислення педагога. Вчитель повинен бути готовим до переходу від ролі інтелектуального зразка, абсолютного носія знань та наглядача до ролі консультанта у навчально-виховному процесі. Нова професійна роль вимагає від педагога органічного поєднання навчальних та виховних аспектів, а відповідно, вміння бачити дитину в цілісному контексті; психологічної готовності переходу від авторитарної до толерантної педагогіки. Тому вчитель повинен бути носієм морально-етичних цінностей та сповідувати демократичну освітню ідеологію. Однак не всі педагоги готові до неформальної комунікації в системі «вчитель-учень». Значна частина педагогів не відзначається прагненням до трансляції гуманістичних цінностей в навчально-виховний процес.
ПОЗИТИВНЕ МИСЛЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЯК УМОВА ГУМАНІЗАЦІЇ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Оксана Шевчишена (Хмельницький, Україна) | Завантажити статтю