XLVІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Дослідження у галузі фізичного виховання допомагають удосконалювати програму для школярів різного віку різними засобами фізичної активності для того, щоб зробити фізичну підготовку дітей більш цікавою та насиченою. Тому ми вирішили проаналізувати вже доступні нам джерела, які висвітлюють основні аспекти цієї проблеми та готують підґрунтя для подальших досліджень.

Однією з актуальних соціально-педагогічних проблем навчального процесу, розвитку фізкультурно-оздоровчої й спортивної роботи у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) є виховання позитивного ставлення учнів до фізичного виховання та спорту.

Однією із важливих умов збереження здоров’я і підвищення рівня фізичного стану дітей є рухова активність (РА). Під руховою активністю мають на увазі загальну сумарну кількість рухових дій, які виконуються в процесі життєдіяльності [5]. Незважаючи на досить пильну увагу науки, медицини і педагогіки до кількості та якості рухової активності, проблема малорухливого способу життя дітей, яка призводить до зниження рівня фізичного стану і здоров’я молодого покоління, залишається сьогодні досить гострою і актуальною.

Сьогодні час є не лише мірою хронологічного відрізку, а й найважливішим ресурсом сучасного суспільства [1]. Вільний час – це простір для людського розвитку. Саме вільний час дозволяє формувати дозвілля людини.

В сучасній системі спортивної підготовки, харчування – розглядається як один із провідних факторів, що обумовлює можливість досягнень спортсменом високої працездатності і ефективного протікання відновлювальних процесів при напруженій м’язовій діяльності. Для харчування спортсменів характерні деякі особливості, що пов’язані з високим ступенем фізичних і нервово-психічних напружень, які виникають в процесі тренування і змагань, і в свою чергу, викликають підвищену потребу організму в енергії і деяких додаткових харчових речовинах.

Сучасний спорт високих досягнень означений зростаючим інтересом до засобів відновлення після тренувань. Проблема відновлення становить інтерес не лише для спортивної медицини, а набуває загальнолюдського значення. Систематичне використання фізичних навантажень, пов'язаних з трудовою діяльністю, оздоровчими тренуваннями, активним відпочинком потребують заходів, спрямованих на боротьбу з втомою та зниженою працездатністю.

У наукових дослідженнях увага концентрується на думці, що фізична культура – це об’єктивне утворення, яке має суб’єктивний і, навіть більше, індивідуально-особистісний характер. З’ясовано, що фізична культура у своїй цілісності й закінченій об’єктивності (у сенсі справжньої дійсності) носить суб’єктивно-особистісний характер, тобто резюмується у формуванні особистості студента як вільної індивідуальності. З огляду на це, фізична культура є базовим, фундаментальним шаром, інтегрувальною ланкою загальної культури людини, що містить великий потенціал відтворення особистості як цілісності.

Вступ. В сучасному суспільстві все частіше ставиться на порядку денному проблема ефективного використання потенціалу людських здібностей. Сучасний спорт характеризується різким підвищенням рівня спортивних досягнень, які значно перевершують межі, донедавна що вважалися недоступними. Цілеспрямована багаторічна підготовка і виховання спортсменів високого класу - це складний процес, якість якого визначається цілям рядом чинників.