VI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Основою для аналізу метрології дискретизації і квантування інформації в інформаційних системах буріння (ІСБ) служить методика і методологічні прийоми формування повідомлень для квазістаціонарних джерел інформації [1, с.233]. Дослідження кореляційних і структурних функцій технологічних параметрів буріння при різних інформаційних станах бурової установки для різних регіонів показують значний рівень не стаціонарності статистичних характеристик [2,с.81]. Тому відомі методи вибору кроку дискретизації недостатньо ефективні для обґрунтування параметрів дискретизації в конкретних умовах, тому що засновані на моделях стаціонарного випадкового процесу.

Функціонування АСУ технічних об'єктів нерозривно зв'язане з обробкою потоку технологічної інформації. Для реалізації цілеспрямованого та ефективного технологічного процесу, він має бути керованим. Це значить, що в процесі функціонування технологічного об'єкта потрібно здійснювати безперервний вплив на виконавчі вузли з метою отримання однозначного необхідного результату, з урахуванням впливу навколишнього середовища [1]. Важливим етапом вивчення стану технологічного об'єкту є визначення допустимого рівня якості управління технологічним процесом. В багатьох випадках якість управління оцінюється, виходячи з ймовірнісних характеристик самого об'єкту, шляхом обчислення ентропії Н (рівня невпорядкованості об'єкту), або підрахунку ентропії об'єкту (при нерівноймовірних величинах) за вибраними ознаками усереднених значень ентропії, тобто математичного очікування[2]. Чим менша ентропія, тим вища якість управління.

В даний час запеклі суперечки викликають питання оцінки земельних ділянок, в тому числі і питання, пов'язані з оскарженням вже встановленої кадастрової вартості земельних ділянок. У статті аналізується вплив декількох ціноутворюючих факторів на вартість земельної ділянки та встановлюється кількісна залежність ринкової вартості від найбільш значущих параметрів. Для аналізу відмінностей і розрахунку коригувань оцінювачі застосовують кількісні та якісні методи. Для цього дослідження і подальшої оцінки ринкової вартості земельних ділянок був використаний метод регресійного аналізу. Основною метою регресійного аналізу є створення моделі з оптимальним числом факторів і визначення впливу кожного з них окремо, а також сукупного їх впливу на модельований показник ринкової вартості об'єктів оцінки.