ХІХ Международная научно-практическая интернет-конференция

Ім'я українського філософа і поета-байкаря Григорія Савича Сковороди (1722 -1794) займає дуже високий рейтинг серед імен знаменитих філософів. Адже, на мою думку, його філософська система не тільки оригінальна, але і досить сучасна. Багато положень в його філософських поглядах я розділяю і загострюю увагу на тих моментах, які вважаю для себе дуже важливими. Дана дослідницька робота складається з трьох частин. У першій частині стисло викладаються біографічні дані і, власне здійснюється постановка проблеми передфілософського шляху Г. С. Сковороди. У другій - власне філософська система Сковороди, а в третій - зв'язок філософської спадщини Сковороди з сучасністю. Шлях Г. С. Сковороди в філософію був довгим. З прожитих 72-х років він віддав філософській роботі лише останні 25 років свого життя. Тільки в 70-80-х роках XVIII ст. він почав створювати свої філософські діалоги, трактати, притчі і, мандруючи по Україні, став проповідувати своє філософське вчення. А шлях майже в 50 років був тільки підготовкою до цієї мандрівки в образі "старця" -бродячого філософа-наставника. Григорій Савич Сковорода народився на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака. Декілька років (з перервами) він вчився в Києво-Могилянській академії. Потім перебував в придворній капелі в Петербурзі. У складі посольської місії був декілька років в Угорщині. Після повернення працював викладачем -спочатку в Переяславській семінарії (викладав позтику), а потім в Харківському колегіумі (читав курс лекцій по етиці). З Харківського колегіуму він був вигнаний за прочитаний ним курс "християнської ґречності", концепція якого не співпадала з офіційно-церковною. За роки, витрачені на навчання і викладання, у нього не тільки нагромаджувався життєвий досвід, але й формувалося усвідомлене відношення до світу, його проблем.