XIII Международная научно-практическая интернет-конференция

У різні історичні епохи провідну роль в країні відіграють різні типи еліт. В українській мілітарній державі XVII – XVIIIстоліттяпершочерговезначення мала козацька старшина. Мета статті - дослідити особливості політики уряду І. С. Мазепи щодо козацької старшини, в результаті якої відбулася стабілізація її становища як провідного в політичному й економічному значенні прошарку населення Гетьманщини на початку XVIII століття. В 1687 році військова рада в Коломаці востаннє за козацьким звичаєм обирає Івана Степановича Мазепу гетьманом Війська Запорізького. На думку дослідників [5; 6] він стає гетьманом в результаті змови правобережної старшини проти Івана Самойловича, яка в 70–х роках, зневірившись в політиці Петра Дорошенка, перебирається на Лівобережну Україну. Особлива організаторська роль у перевороті була відведена значному військовому товариству і «гетьманським дворянам», які представлені були Андрієм Ребриковським, Дмитром Чечелем, Андрієм Павловським, Андрієм Михайловським, Іваном Цеханським, Іваном Білевичем та ін. [5, с. 241].Внаслідок перевороту колишня правобережна старшинаотримала посадигетьмана (І. Мазепа), генерального писаря (В. Кочубей), другогоосавула генерального (А. Гамалія), генерального судді (М. Вуяхевич).