Б.-І. Антонич був невеликим на зріст, білявим, з коротко стриженим волоссям, з добродушною і вибачливою посмішкою. Він швидше нагадував звичайного сільського вчителя, ніж поета і глибоко інтелектуальну людину. Однак його твори виходили українською мовою в Чехословаччині, США, у перекладах польською мовою. Богдан-Ігор Антонич народився у с. Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (тепер – територія Польщі) в родині священика Василя. Справжнє прізвище батька було Кіт, яке родина змінила перед народженням єдиного сина. Розвиткові чутливої художньої натури майбутнього поета сприяли казки його неньки, її колискові. Це вона прищепила любов хлопчикові до віршів; пісні простих селянських дівчат, що звучали повсякчас, глибоко западали в душу вразливого підлітка, розбурхували його уяву, творили незвичайний світ краси й добра, в якому він жив маленькою часточкою великого всесвіту [6].
ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ В ПОЕЗІЇ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА
Валентина Гончарук, Максим Міркамілов (Умань, Україна) | Скачать статью