Х Международная научно-практическая интернет-конференция

Актуальність даної теми визначається тим, що ефективність управління  виробничими запасами є важливим елементом на підприємстві. Саме стан постачання впливає на конкурентоспроможність підприємства, його фінансові результати діяльності. Для забезпечення високого рівня якості продукції й надійності її поставок споживачам потрібно створити ефективну структуру постачання підприємства необхідними сировиною й матеріалами. Рішення проблеми підвищення ефективності управління надходженням виробничих запасів вимагає застосування як традиційних методів оптимізації запасів, так і нових  логістичних підходів, що дозволяють включити управління забезпечення виробничого процесу до складу основних напрямків активно здійснюваної підприємством стратегії на ринку [1, с.215]. Як зазначає Ельжбєта Ґолембска, можливості переходу від однієї стадії розвитку до іншої залежать від двох чинників: ролі та місця фірми у ланцюгу постачань, а також від напрямку взаємовідносин у системі «постачальник-клієнт». Останніми роками до найважливіших стратегічних рішень у логістиці належать питання, що пов’язані з формуванням мережі поставок. Цей підхід отримав назву «5PL» або Fifth Party Logistic Model. Його виникнення пояснюється поєднанням найновітніших розробок у сфері інтелектуального програмного забезпечення різного рівня та локалізації із розвитком міжнародних стратегічних альянсів у вигляді альянсових мереж (кластерів або мереж постачання).

Запорукою успішного виконання виробничої програми підприємства є його ефективна взаємодія з постачальниками сировини, матеріалів, комплектувальних виробів тощо. Отже, закупівельна логістика має повною мірою відповідати потребам виробництва та сприяти підвищенню ефективності усього логістичного ланцюжка. З огляду на зазначене, своєчасність поставок та запобігання збоям у них є пріоритетним завданням закупівельної логістики, від успішності виконання якого безпосередньо залежить ритмічна робота підприємства та виконання плану виробництва продукції.

Складна політична та економічна ситуація, що в останні роки має місце в Україні, призвела до суттєвого зниження економічної ефективності переважної більшості промислових підприємств, а в деяких випадках – до збитковості. Не є виключенням і підприємства металургійної промисловості, забезпечення стійкого розвитку котрих можливе за умови формування дієвої стратегії. Слід наголосити, що стратегічне планування полягає не тільки у визначенні конкретних цілей. Воно має базуватись на детальному стратегічному аналізі, який дозволяє, з одного боку, визначити наявні у підприємства ресурси, а з іншого, виявити стратегічні прогалини як невідповідність ресурсів стратегічним цілям.

Актуальність вивчення проблем інтелектуальної праці обумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми обставинами сучасних трансформаційних процесів українського суспільства. Досягнення людського розуму, інтелектуальне виробництво привели до нового витку розвитку людського суспільства. На долю науково-дослідних галузей обробної промисловості та сфери послуг нині припадає в середньому більше половини ВВП провідних промислових країн; саме ці галузі відрізняються найвищими темпами зростання обсягів виробництва, зайнятості, інвестицій, зовнішньоторгового обороту. Досягнення науки і техніки виступають ключовим фактором підвищення якості продукції та послуг, економії трудових та матеріальних витрат, збільшення продуктивності праці, вдосконалення організації виробництва. Все це, визначає конкурентоспроможність підприємств та продукції, що випускається ними, на внутрішньому та світовому ринках. Якщо для індустріального суспільства було характерним переважання фізичної праці, то в інноваційній економіці зростає роль інтелектуальної. Зараз більше 50% економічно активних громадян розвинених країн (а в США – більше 2/3) зайняті розумовою працею.