ХХVII Международная научно-практическая интернет-конференция

В сучасних умовах удосконалення освітньо - виховної практики та відродження хорових традицій в Україні актуалізується потреба у творчих особистостях педагогів-музикантів, здатних до продуктивного спілкування з підростаючим поколінням. В ході зростання численних хорових шкільних і студентських фестивалів і конкурсів на різних рівнях, починаючи з аматорських і до професійних, в школах і ЗВО все більше відчувається тенденція відродження інтересу до хорової культури у підростаючого покоління. Така потреба змін у вихованні дітей і юнацтва сприяє поступової зміні ставлення до хорового мистецтва. Це виражається у процесі удосконалення змісту диригентсько-хорових дисциплін під час підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в ЗВО.

Постановка проблеми. В цьому році людство стикнулося з рядом позитивних та негативних впивів оточуючого середовища на життєдіяльність людей. Однією з таких проблем, стала пандемія COVID-19, що спричинила необхідність застосування дистанційного навчання для проведення різного роду занять, у тому числі і хореографії. Оскільки танці є предметом, який слід вивчати наглядно, то і застосування відео-уроків стало необхідним. Тож, завданням нашого наукового дослідження постало питання організації онлайн-занять з хореографії в умовах пандемії.Це спричинило ряд питань, яким чином організувати навчальний процес дистанційно, так щоб діти та дорослі, котрі опинилися в домашніх умовах могли продовжувати займатися хореографічним мистецтвом і відповідно покращувати свій фізичний та емоційний стан.

Актуальність об’єктивації терміна «Джазова камерно-інструментальна музика» обумовлена сучасним розвитком композиторської творчості, у якій відбувається помітний взаємовплив і взаємопроникнення між жанрами академічної та джазової музики. У наукових дослідженнях пов’язаних з аналізом музичних джазових творів, запропонований термін на сьогоднішній день є вкрай актуальним, тому що в музикознавстві в даному ракурсі ця тема малодосліджена. Тема не досить розкрита, ще і тому, що джазове мистецтво саме по собі ще малодосліджене в порівнянні з академічним. До того ж, проблема полягає в тому, що не завжди можна зробити чітке розмежування між «академічною» та «джазовою» музикою.

Мистецтво гарячої емалі має більш ніж трьохтисячну історію і з кожним еволюційним витком розвитку людства згадана техніка удосконалювалась та збагачувалась новими технологічними та художніми прийомами. Зважаючи на відкриття у галузі хімії ХХ століття відбулось значне здешевлення матеріалів, яке сприяло зацікавленню та приходу у дану царину монументалістів, живописців, графіків та скульпторів [1, с. 19]. Завдяки чому емальовані предмети набули не лише нових виражальних можливостей, а й значно збільшились в розмірах, формах та сферах застосування. І хоча гаряча емаль відноситься до декоративно-прикладного мистецтва, на сучасному етапі досить часто її утилітарна функція відходить на другий план, а естетична складова і образне рішення виробу є пріоритетними. Це можна простежити в арт-об’єктах авторства вітчизняних та закордонних художників. Мистецькі предмети органічно поєднуються з дизайном та допомагають грамотно організувати простір інтер’єру, створити атмосферу, яка буде відповідати світогляду, соціальному статусу і вподобанням споживача.

У свій час бібліотеки були освітніми центрами, які надавали усім бажаючим користувачам безмежний доступ до інформації та знань, але з розвитком технологій бібліотеки втратили своє значення.. Щоб надалі вирішувати освітньо-культурні завдання бібліотеки мають бути адаптовані до вимог часу. Це означає задоволення найрізноманітніших потреб відвідувачів: від освітніх до соціальних, дозвіллєвих чи навіть естетичних. Впровадження цих можливостей є частиною технічного завдання до розробки сучасних громадських бібліотек.

Овладение искусством импровизации – сложный и длительный процесс, но подвластный обучению. Джазовая импровизация генетически связана с джазовой аранжи­ровкой. Немецкий исследователь джаза И. Э. Берендт подчеркивал, что со­вершенно невозможно рассуждать об аранжировке, не упоминая об им­провизации, и наоборот, говорить об импровизации, не обсуждая аранжи­ровки и всего, что с ней связано.