ХХХIIV Международная научно-практическая интернет-конференция

Актуальність. Фізична підготовка спортсменів,на різних етапах підготовки, є однією з актуальних проблем сучасної теорії і практики спортивного тренування. У кожному виді спорту, в тому числі і в художній гімнастиці, особливе значення приділяється рівню фізичної підготовленості в зв’язку з тим, що вона є базою для повного розкриття технічних, тактичних і інших якостей юних спортсменів [3, 5]. Рання спеціалізація і постійне ускладнення змагальних програм призвели до того, що в боротьбу за звання абсолютних чемпіонок країни вступають 13-15 річні спортсменки. З огляду на що процес оволодіння вищим спортивною майстерністю триває не менше 6-8 років, протягом якого спортсменки повинні освоїти велику кількість складних змагальних вправ. Найбільш характерною стороною періоду становлення спортивної майстерності є досить інтенсивна робота з технічної підготовки в 9-10 років. Вирішувати завдання оволодіння таким великим обсягом елементів тільки за рахунок збільшення тренувальних навантажень недоцільно, вони і так близькі до межі. У зв’язку з відсутністю єдиної програми підготовки юних гімнасток, навчально-тренувальний процес планується без урахування сенситивного періоду розвитку їх організму. Тому подальша наукова розробка проблеми вдосконалення фізичних якостей у дівчаток, що займаються художньою гімнастикою, є актуальною.

Анотація. Фізичне виховання учнів старшого шкільного віку є важливим етапом підготовки до дорослого самостійного життя. Пошук власного шляху, вибір професії та способів самореалізації є найбільш актуальним для них. Вони шукають шляхи вираження власних поглядів, і добре, коли спрямовують свої пошуки у напрямку фізичного виховання та починають займатися його удосконаленням у непрофесійних танцювальних студія, де їм можуть запропонувати вивчення таких популярних і сучасних напрямків як пілонний спорт, повітряна акробатика на полотнах та кільці.

Молодь кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому необхідно знати про цю культурне явище, розуміти його та бути готовим зустрітися з представниками у реальному житті. Єдине, що учасниками у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Відомо, що молодший шкільний вік є основним періодом гармонійного фізичного розвитку, коли здійснюється стрімкий розвиток і становлення деяких морфологічних і функціональних структур організму, а також розвиток фізичних якостей дітей. Наукові дослідження фахівців у галузі фізичного виховання і спорту свідчать, що молодший шкільний вік є найсприятливішим для розвитку більшості рухових здібностей.

Постановка проблеми. Світова пандемія COVID-19 завдала значного удару сучасному спорту, значно змінивши структуру фізичного виховання, погіршивши стан фізичної підготовки населення. Після повернення до нормального ритму життя слід розробити стратегію вдосконалення процесу фізичного виховання населення. Перш за все слід звернути увагу на учнівську молодь, адже це та категорія населення, яка формує у майбутньому основний потенціал країни як в трудовому плані, так і в плані майбутньої професійної спортивної бази. Так, пандемія дає час для розробки капітальних структурних змін у фізичному вихованні, але ці зміни повинні бути аргументовані та підкріплені досвідом. У цьому випадку доречно використати досвід фізичного виховання учнівської молоді прогресивних країн, які щорічно досягають успіхів на спортивних змаганнях міжнародного рівня, та країн, населення яких у загальних показниках є здоровим та фізично активним. Вивчення структури фізичного виховання учнівської молоді у таких передових країнах дасть результати, які можна буде використати для зміни структури фізичного виховання України на краще. У перспективі країна отримує більш здорове та активне населення, яке буде більш працездатним та буде досягати вершин у професійному спорті.

З’ясовано, що фізична культура у своїй цілісності й закінченій об’єктивності (у сенсі справжньої дійсності) носить суб’єктивно-особистісний характер, тобто резюмується у формуванні особистості студента як вільної індивідуальності. У наукових дослідженнях увага концентрується на думці, що фізична культура – це об’єктивне утворення, яке має суб’єктивний і, навіть більше, індивідуально-особистісний характер. З огляду на це, фізична культура є базовим, фундаментальним шаром, інтегрувальною ланкою загальної культури людини, що містить великий потенціал відтворення особистості як цілісності.

На сучасному етапі легка атлетика є не лише інструментом покращення здоров’я та підвищення рівня фізичної підготовленості дітей шкільного віку, а й засобом їх підготовки до реалій життя. Легка атлетика поєднує різновиди бігових вправ, стрибкових, метання, які сприяють розвитку всієї м'язової системи, органів дихання і кровообігу, підсилюють обмін речовин в організмі. Заняття легкою атлетикою розвивають силу, витривалість, швидкість, спритність, сприяють вихованню сміливості, рішучості, кмітливості й уміння орієнтуватися на місцевості. Зважаючи на значний вплив легкої атлетики на організм дитини важливою стає константа мотивації, як заохочувального елемента.

Постановка проблеми: Розвиток сфери професійного спорту залежить від багатьох факторів, і вплив деяких з них, які на перший погляд повинні були стимулювати спортсменів, на даний час - є негативним. Прикладом цього може слугувати фінансування - через недостатній обсяг фінансової підтримки або нераціональне використання наявних коштів даний фактор може негативно впливати на остаточні результати професійних спортсменів. Також негативно впливає недосконала законодавча база у сфері професійного спорту, недостатній медичний контроль тощо. Саме цей негативний вплив і формує основні проблеми у професійному спорті, вирішенням яких міжнародні служби займаються вже досить довгий час.

Анотація. В статті досліджено особливості скандинавської ходьби, проведено аналіз її впливу на організм, можливості застосування скандинавської ходьби як виду рухової активності серед студентів вищих навчальних закладів. Детально розглянуто позитивний вплив скандинавської ходьби на окремі фізіологічні системи організму. Проаналізовано можливості застосування скандинавської ходьби з метою збільшення обсягу рухової активності студентів, корекції факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, збільшення функцій систем дихання і кровообігу, опорно-рухового апарату, обміну речовин, корегування постави.

Аннотація. Методологія фізичного виховання і оздоровлення студентів спеціальних медичних груп до теперішнього часу не завжди дозволяє в повній мірі здійснювати поставлені перед нею завдання. Дослідження присвячені розробці та обґрунтуванню алгоритму впровадження здоров’єформуючих технології в навчальний процес студентів спеціальних медичних груп. Результати дослідження підтверджують тенденцію зниження рівня фізичного стану студентів і залежність значень параметрів між проявом рухових здібностей і показниками функціональних систем організму. Запропоновано алгоритм впровадження здоров’єформуючих технологій в навчальний процес студентів спеціальних медичних груп. Розглянуто основи мотивації студентів до фізичної культури як основи здорового способу життя.