І Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що вказуючи на стан сильного душевного хвилювання, законодавець не розкриває його суті, а без цього важко правильно визначити юридичну природу складу злочину. Неоднозначність трактування відповідних положень у науці позначається і на правозастосовній практиці. Проблемам кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в стані сильного душевного хвилювання присвячені праці О.В. Авраменка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, М.І. Дубініної, В.О. Навроцького, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, С.С. Яценка та інших. Не зважаючи на велику кількість досліджень науковців щодо визначення поняття «стан сильного душевного хвилювання», до цих пір так і не вироблено єдиного підходу щодо тлумачення даного поняття. Дослідивши сучасні підходи науковців до розуміння поняття «стан сильного душевного хвилювання» можна виділити три підходи щодо визначення: 1. До першої групи відносяться науковці (В.В. Сташис, М.І. Бажанов), які говорять, що стан сильного душевного хвилювання – це стан фізіологічного афекту. 2. Науковці наступної групи вважають, що стан сильного душевного хвилювання – це стан афекту, не акцентуючи увагу на те, фізіологічний це стан чи ні. 3. Науковці третьої групи вважають, що поняттям «стан сильного душевного хвилювання» охоплюється не тільки стан афекту, але й інші емоційні стани, які є сильними за своїм впливом на психічну діяльність.