ХІХ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Діяльність Організації Українських Націоналістів (ОУН) у 1941 р. під час німецької окупації є складною проблемою, що потребує детального дослідження. Це питання містить декілька ключових аспектів: колабораціонізм та співпраця з німцями, наслідки діяльності та розповсюдженість організації в Україні, а також державотворча діяльність ОУН для відродження України.

Енергетика України переживає не найкращі часи. Втрата територій на яких видобувається вугілля , ресурс для ТЕЦ, втрата найпотужнішої АЕС в Європі, Запорізька АЕС розташована в м. Енергодар, з загальною генеруючою потужністю 6 ГВт , через обстріли пошкодження ТЕС/ТЕЦ і СЕС великої потужності. Це все приводить до того що електричної енергії не вистачає , обмеження подачі побутовим споживачам покращує ситуацію , але все ще не вирішує її повністю, на підприємствах вимушені впроваджувати обмеження потужностей, що приводить до зменшення випуску продукції, незручностей для співробітників або відвідувачів, та до скорочення спроможності підприємств економічно підсилювати країну в такий складний час. В цій статті розкриваються можливості підприємств для самостійного забезпечення електричною енергією.

У сучасних умовах стрімкого розвитку промисловості особливого значення набуває ефективна організація систем вентиляції на підприємствах. Вентиляційні системи відіграють ключову роль у забезпеченні належного мікроклімату, охороні здоров’я працівників, підвищенні енергоефективності та зменшенні шкідливого впливу на навколишнє середовище. Застарілі вентиляційні установки часто не відповідають сучасним вимогам щодо економії енергоресурсів та рівня автоматизації. Тому актуальним завданням є аналіз існуючих підходів та пошук шляхів удосконалення систем промислової вентиляції.

Современные исследования показывают, что формы и плотность застройки могут существенно влиять на такие параметры, как температура воздуха, вентиляция, влажность, уровень освещённости и комфорт городской среды [1]. В последние десятилетия город Алматы испытывает стремительное пространственное развитие, сопровождающееся активным строительством и реконструкцией городской среды. Под давлением демографического роста, миграционных потоков и урбанизационных процессов меняется архитектурный облик города, формируются новые районы, а существующие кварталы претерпевают плотную застройку. Эти трансформации происходят как за счёт масштабной квартальной застройки на периферии, так и за счёт точечной застройки в пределах уже сложившихся жилых массивов[2,3,4].Вместе с тем, такая динамика развития редко сопровождается всесторонним анализом биоклиматических последствий: изменения параметров инсоляции, вентиляции, температурного фона, уровня влажности и общего микроклимата остаются в стороне от проектных решений[5,6,7].

The urban transformation of Almaty is accompanied by the rapid development of residential construction, including both high-rise housing complexes and low-rise club-style residences. The city’s continental climate—characterized by hot summers, cold winters, low humidity, and abundant sunshine—creates specific requirements for the organization of residential environments. The wind regime is dominated by northeast and southwest flows, which must be carefully considered in architectural design. In addition, Almaty's foothill landscape contributes to microclimatic heterogeneity, influencing temperature and wind conditions across different districts.

Contemporary challenges of sustainable development—including global warming, increasing urban density, and limited natural resources—demand fundamentally new approaches to residential design. Sustainable housing must not only be energy-efficient but also capable of adapting to rapidly changing climatic and microclimatic conditions. The city of Almatyexemplifies a complex microclimatic environment. Its foothill geography, significant elevation variations, high solar exposure, and seasonally active wind patterns create unique climate conditions that vary across neighborhoods. In such a context, traditional architectural approaches based solely on formal typologies or standard planning models are no longer sufficient. There is an urgent need for the integration of smart technologies—systems capable of collecting, analyzing, and interpreting environmental data in real-time and adjusting building parameters (heating, ventilation, shading, lighting) accordingly. This study focuses on analyzing the potential of such a synthesis: combining passive architectural strategies—including building orientation, spatial configuration, density, and landscaping—with intelligent digital technologies that enable dynamic microclimatic management.