29–30 April, 2016
Постановка проблеми. Одним із факторів успішності навчально-виховного процесу з фізичного виховання є врахування вікових закономірностей розвитку організму школярів. Особливості фізіологічного і фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку вивчались багатьма вченими (С.Ф. Цвек, Н.В. Москаленко, А.Д. Дубогай, С.М. Корнієнко та ін.). Вони відмічають, що саме в цьому віці закладається фундамент їх подальшого фізичного розвитку. Автори відзначають важливість урахування сенситивних періодів розвитку рухових здібностей, гетерохронність розвитку яких обумовлена гетерохронністю морфофункціонального дозрівання систем організму, змістом і спрямованістю засобів фізичного виховання, що впливають на організм дитини.
Актуальність. Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу на особливості методики розвитку рухових якостей дітей молодшого шкільного віку. Досить важливим моментом процесу навчання рухових якостей є спрямованість даного процесу на розвиток вмінь та навичок рухових дій. Весь процес навчання передбачає використання різних підходів, засобів та методів. Всебічна фізична підготовка дітей молодшого шкільного віку передбачає досягнення оптимального розвитку рухових (фізичних) якостей: швидкості, спритності, гнучкості, витривалості та сили[5, с.24-68].
У статті подано аналіз літературних джерел та результати опитування провідних фахівців та спортсменів щодо значення та ролі харчування у тренуваннях при підготовці до відповідальних змагань з куміте в карате та у формуванні передстартового стану спортсмена-каратиста. Ключові слова:Кіокушинкай карате, карате WKF, харчування, засоби, фізичні навантаження, спортивний результат.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фізична культура, на думку Шияна Б.М. [6-5с. ], стає незамінним засобом розширення функціональних можливостей, профілактики та лікування. Зубалій М. [2-14с.] вважає, що знання можуть стати непотрібними, якщо не буде здоров’я. Здоров’я дитини – це ключ до здоров’я дорослої людини .