ХLIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Однією з перлин Харківщини є парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва України ХІХ віку «Шарівський». Своєю унікальністю цей парк завдячує поєднанню часточки первісної природи лісостепу України із неповторним палацовим комплексом і складними архітектурними спорудами – частиною культурної спадщини нашого народу. Парк «Шарівський», як витвір мистецтва, створювався відповідно до єдиного композиційного задуму, який об’єднував усі компоненти ландшафту.

Однією з перлин Харківщини є парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва України ХІХ віку «Шарівський». Своєю унікальністю цей парк завдячує поєднанню часточки первісної природи лісостепу України із неповторним палацовим комплексом і складними архітектурними спорудами – частиною культурної спадщини нашого народу. Парк «Шарівський», як витвір мистецтва, створювався відповідно до єдиного композиційного задуму, який об’єднував усі компоненти ландшафту.

Наприкінці ХХ століття ООН було прийнято напрям природоохоронної діяльності стосовно чистоти повітря, який передбачає впровадження різноманітних заходів, спрямованих на зменшення шкідливих газових викидів, що надходять у атмосферу. У даному документі підкреслено, що результати програми цілком залежать від комплексного підходу до цієї проблеми, а саме потрібно вивчати та аналізувати причини забруднення від окремих джерел та визначати можливості їх усунення або зменшення. За півроку після прийняття даної програми був затверджений Кіотський протокол, який повинен забезпечити регулювання викидів парникових газів.

Термін «біологічне різноманіття» став поширений після конференції «Стратегія США щодо біологічного різноманіття» (1981 р.), офіційно термін «біорізноманіття» став застосовуватись після «Національногой форуму з біорізноманіття» (США, 1986 р.) [1]. У 1992 р в Ріо-де-Жанейро були прийняті важливі документи - «Порядок денний на XXI століття», який проголосив концепцію сталого розвитку і Конвенція про біологічне різноманіття.

Постійний аналіз якості атмосферного повітря здійснюється з метою встановлення відповідності складу і змісту його компонентів вимогам охорони навколишнього середовища і здоров'я людини. Моніторингу підлягають всі джерела утворення забруднень, що надходять у довкілля, їх робочі зони, а також зони впливу цих джерел на навколишнє середовище (повітря населених пунктів, місць відпочинку та ін.).

У процесі історичного розвитку суспільство поступово втрачають зв'язки з природою,та на певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, поки не став провідним екологічним фактором. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню.