ХХІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Однією з головних цілей держави, а саме економічної безпеки, є продовольча безпека України. У Декларації Всесвітнього самміту з продовольчої безпеки відмічено, що продовольча безпека існує, коли всі люди завжди мають фізичний, соціальний та економічний доступ до достатньої кількості безпечного та поживного продовольства для задоволення своїх дієтичних потреб і харчових переваг для ведення активного і здорового способу життя [1]. Борошномельно-круп'яна промисловість — галузь харчової промисловості, підприємства якої призначені для переробки зерна, виготовлення хлібопродуктів та комбікормів. Підприємства борошномельно-круп’яної галузі займаються переробленням зернової сировини та виробництвом найважливіших соціально-значущих видів продовольства: борошна та круп. Як доводять дослідження, основними видами продуктів, які споживає населення щодня є крупи та хлібобулочні вироби. Тому, саме борошномельно-круп’яна галузь є основною у забезпеченні продовольчої безпеки населення України. Україна має достатній потенціал для заготовлення продовольчого зерна для виробництва борошна та круп. Ринок борошна в своїх наукових працях висвітлили такі вчені, як О. Бокій [2], І. Кузнєцова [3], О. Нікішина [4], Р. Рибчинський [5] та інші. На даному етапі ринок борошна залишається динамічним, тому постійно потребує проведення аналізу та виявлення впливу негативних факторів на нього.

З кожним роком ми чуємо все гучніші гасла від політиків про реформування податкової системи в Україні, але найчастіше реформування податкової системи відбувається тільки за рахунок скорочення штату, незначного підвищення заробітної платні співробітникам і зміни структури служби (відокремлення або об’єднання податкової та митної служб) і не несе за собою істотних змін в податковому законодавстві та покращенні взаємовідносин між державою та платником чи заохоченню платників до легалізації доходів та сумлінній і добровільній сплати податків.

Економічна теорія як наука має багату, цікаву і дискусійну історію розвитку. Її народження вкрите тінню віків, як і народження самої економіки. На ранніх етапах розвитку суспільства примітивне господарство не потребувало особливих наукових знань. Наука з’являється там і тоді, коли в її існуванні виникає необхідність. Але зародок цієї науки, її елементарні первісні клітинки виникли значно раніше. Закони Ману, кодекс царя Вавилонії Хаммурапі, діяльність і твори Гесіода, Солона, Катона, ідеологія Конфуція, видатні праці Ксенофонта і Арістотеля мають чимало корисних аспектів і порад, які стосуються окремого приватного господарства.

Харчова промисловість традиційно пов´язана із сільським господарством, яке являється основним постачальником сировини для неї, і формувалася вона в усіх країнах світу протягом тривалого часу. Проте, внаслідок природно-кліматичних умов і міжнародного поділу праці певні країни знані конкретними виробництвами та продовольчими товарами. Вироби макаронної промисловості є однією з візитівок Італії, оскільки макарони вважаються традиційною стравою італійської кухні. Хоча появу макаронів засвідчують V ст. до н.е. на Далекому Сході. Сучасні макаронні вироби випускаються різноманітних форм, зокрема трубочок, мушлі, кілечок, пластин, метеликів, спіралей. Найвідомішими італійськими виробниками макаронів є Barilla, Buitoni, De Cecco, Del Verde, Divella та інші.

Актуальність пошуку науково обґрунтованих підходів щодо попередження та виявлення митних злочинів у зовнішньоекономічній сфері посилюється через активну участь України в глобалізаційних процесах, її прагнення інтегруватися в світовий економічний простір. Адже сьогодні, на жаль, в бюджет країни за найскромнішими підрахунками не доходить від 30 до 50% митних платежів і податків, а «...за окремими видами імпортних товарів, що реалізуються на ринку України, близько 40-60% - це товари тіньового сектора економіки. При цьому в високо розвинутих європейських країнах ця цифра коливається в межах від 7 до 15%.

Экономические интересы любой страны имеют сложную структуру, представляющую собой баланс между взаимоотношениями интересов всех ее хозяйствующих субъектов, социальных слоев, граждан в отдельности с интересами государства и его целями. Реализуя свои собственные интересы, государство выступает в качестве относительно самостоятельного элемента системы экономических интересов общества.

Республика Беларусь – единственная страна в Европе и на постсоветском пространстве, где до сих пор сохранилась в законодательстве и используется на практике такая мера уголовной ответственности как смертная казнь. В настоящее время абсолютное большинство европейских государств отказались от применения смертной казни. В их числе и практически все государства – члены Содружества Независимых Государств, кроме одного – Республики Беларусь. Согласно официальным источникам информации, в частности Министерства юстиции Республики Беларусь, с 1994 по 2011 год было приговорено к смертной казни в Беларуси 326 человек [1, с.160].