31 March, 2020
Людське суспільство має давню історію. Держава існувала не завжди. В процесі тривалого, але невпинного розвитку первісного суспільства поступово створювалися передумови для його якісного перетворення. Серед причин виникнення держави, як форми суспільства можна зазначити: удосконалення знарядь праці людини, підвищення продуктивності праці, культури, моральності, різноманітні та суперечливі інтереси членів суспільства.
У додержавний період у Римі не було спеціального органу для захисту порушених прав, як у даний час – державного суду. У ті часи захист порушених прав та інтересів здійснювався різними способами. У першу чергу, для вирішення конфліктів вдавалися до правил поведінки суб’єктів, які були відображені в звичаях. «Правосуддя» на основі звичаїв здійснювали понтифіки. Найважчим покаранням було виключення з роду.
Вираз «джерело права» може розглядатися в різних значеннях: 1) як джерело пізнання права, під яким розуміють будь-які художні, літературні, археологічні та інші пам’ятки, з яких можна отримати інформацію про норми права; 2) як джерело змісту правових норм, під яким розуміють матеріальні умови життя того чи іншого суспільства; 3) як спосіб або форма утворення (виникнення) норм права, під яким розуміють форми правотворення, що вказують на те, якими шляхами виникає, утворюється та чи інша норма права.
Формулярний процес (процесperformulas – по формулі), що прийшов на зміну легісакційному, покінчив із його ритуальністю та властивим надмірним формалізмом. На зміну жестам і наперед обумовленим словам приходить преторська формула.
Речове право – це система норм, що регулює відносини між людьми з приводу речей: закріплює способи встановлення панування над речами, форми приналежності речей окремим особам та їх правомочності щодо речей.
Обсяг і межі права власності римляни визначали за допомогою вказівки на правомочність власника. Сукупність цих правомочностей складала зміст права власності.
Цивільне право – це галузь права. Норми якого регулюють особисті немайнові на майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Цивільне право – це приватне право, метою існування якого є захист приватних інтересів.
Римське право, як і право будь-якого суспільства, у тому числі і сучасного, являло собою сукупність санкціонованих або встановлених державою певних правил поведінки. Спочатку ці правила, що склалися за часів родового ладу, існували у формі санкціонованих державою звичаїв, а пізніше набули форми державних письмових настанов. Саме ці настанови, які прийшли на зміну звичаям, стали називатися писаним правом (закони та інші державні акти). Ці закони та інші акти Римської держави прийнято також називати джерелами римського права.