XL Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сьогодні знання іноземних мов з особистої потреби переростає в потреби державного масштабу, стає національним капіталом. В “Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти” дуже слушно підкреслюється, що оволодіння вміннями іншомовного спілкування допоможе: підготувати усіх європейців до зростаючих потреб міжнародної мобільності і тіснішої співпраці в галузі освіти, культури та науки, торгівлі і промисловості; сприяти взаємному розумінню і терпимості, повазі до особистості і культурних відмінностей шляхом більш ефективної міжнародної співпраці; підтримувати і розвивати далі багатство і різноманітність європейського культурного життя шляхом глибшого взаємного пізнання національних та регіональних мов, що вивчаються; попереджувати небезпеку, що може бути результатом маргіналізації тих, у кого недостатньо розвинені вміння, необхідні для успішного спілкування в інтерактивній Європі [1, с.190].

Деятельность современного классного руководителя проходит в условиях, когда воспитание становится подлинным, не декларированным приоритетом для государства и общества, постепенно устраняется идеологический вакуум, признаются концептуальные идеи в организации воспитательной работы, укрепляются позиции аксиологического, культурологического и личностно ориентированного подходов в воспитании обучающихся. Относительно новым, как отмечает Т.А. Стефановская, является коадаптационный подход в воспитании, понимаемый как «коррелятивное приспособление различных теорий и опыта, существующего в мире, их нострификация к условиям конкретной страны» [1, c. 174]. Это значительно облегчает работу классного руководителя, делает ее более результативной и профессионально компетентной.

Қазақтың ұлттық және спорттық ойындарының да өзіндік тарихы, даму жолдары, қалыптасу кезеңдері бар. Қазіргі кейбір тарихи деректерге қарағанда, бізге жеткен ұлт ойындарының біразы сонау көне заманнан басталады. Демек: Қазақстан жерінде қалыптасқан алғашқы құрылыс халқымыздың ұлттық ойындарын да туғызған. «Бес тас», «Асық»,»Садақ ату», сияқты ұлт ойындары шамамен алғанда осыдан бес мың жылдар бұрын ойналғандығы жайында айта келіп ағылшын ғалымы З.Маккей «Бұл ойындардың барлығы дерлік Азия елдерінде тайпалы одақтардың арасында тарағанға ұқсайды» - дейді[1].

Необхідність підвищення рівня фахової компетентності, методика аналізу даних і прогнози технологічних показників металургійних процесів майбутніх інженерів-металургів зумовлена інтенсивною модернізацією вітчизняного металургійного виробництва та зростанням конкуренції на світовому ринку металу. Це потребує наукового осмислення та вирішення проблеми формування фахової компетентності майбутнього інженера-металурга, до якої входить і комунікативна компетентність.

На сьогоднішній день металургія є не такою вже й консервативною галуззю, як прийнято вважати, і вона не відстає від світових тенденцій. Головний упор металургійна галузь робиться на «зелене виробництво сталі». Це дозволяє галузі вистояти перед обличчям екологічних проблем і тиском з боку регулюючих органів. Зростаючий попит на високоякісні марки стали потребують особливої уваги до обладнання як на нових, так і на модернізованих підприємствах, а диджиталізація буде невід'ємною частиною всіх етапів виробничої діяльності.

Поняття «інформаційна компетентність» є результатом віддзеркалення процесів відбору, засвоєння, перероблення, трансформації і генерування інформації в особливий тип наочно-специфічних знань, дозволяє виробляти, приймати, прогнозувати і реалізовувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.

У вітчизняних та зарубіжних дослідженнях накопичено та узагальнено великий досвід вивчення явищ пізнавальної активності та самостійності здобувачів вищої освіти та шляхів їх розвитку. У той же час майже відсутні наукові наробки, присвячені висвітленню проблеми розвитку пізнавальної самостійності студентів в умовах дистанційного навчання.

Однією з провідних проблем сучасної психолого-педагогічної науки є розроблення та впровадження нових, а головне, ефективних форм і методів у формуванні всебічно та гармонійно розвиненої особистості школяра ХХІ століття. На сучасному етапі розвитку держави пріоритетним завданням багатогранного виховного процесу в системі освіти в Україні є напрямок національно-патріотичного виховання, який на сьогоднішній день є найактуальнішим та відповідає вимогам та викликам сучасності, а також, становить фундамент українського патріотизму у свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь.

Стан здоров’я особистості як значущої соціальної групи нашого суспільства – це не тільки показник існуючого соціально-економічного та суспільного розвитку країни, а й важливий індикатор майбутнього трудового, економічного, культурного, оборонного потенціалу суспільства. Тому представляти сьогодні, як формується здоров’я молодих людей, від яких чинників залежить і як на ці фактори впливати з метою отримання позитивних результатів – надзвичайно важливе державне завдання. Традиційно стан здоров’я населення характеризується системою демографічних, статистичних, комплексних (розрахункових) показників, що визначають особливості відтворення населення, його дієздатність, особливості адаптації до умов навколишнього середовища. В останні десятиліття широко використовуються також соціологічні показники при вивченні здоров’я студентів – це такі суб’єктивні показники, як самооцінка здоров’я, місце здоров’я в системі цінностей, особливості самозберігаючої поведінки.

Які навички треба розвинути у студента за роки навчання, щоб він став успішним у професійній діяльності? Нard skills - (англ. «жорсткі» навички) професійні навички, яким можна навчити і які можна виміряти. Для навчання hard skills необхідно засвоїти знання та інструкції, якість навчання можна перевірити за допомогою іспиту. Приклади hard skills це - набір тексту на комп'ютері, водіння автомобіля, читання, математика, знання іноземної мови, використання комп'ютерних програм.

Біз өмір сүріп отырған ХХІ ғасыр - ғылым мен технологияның қарымтап дамыған ғасыры. Ақпараттандыру, жаһандық және интеграция ғасырында жаңа дүние үшін күрес жолында адамзат баласына білім беру бірінші кезекке қойылатыны сөзсіз.

Постановка проблеми. Однією з основних задач професійної підготовки здобувачів передвищої освіти є підготовка творчої особистості, здатної до постійного самовдосконалення та саморозвитку, в якої сформовані професійні компетентності, які відповідають сучасним вимогам роботодавців на ринку праці.

Сучасний етап розвитку України ставить перед вищою школою завдання вирішення проблеми підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Основні вимоги до рівня професійної підготовки фахівців відображено в Законі України “Про освіту”. Усвідомлення цього потребує від викладачів вищої школи якісної підготовки майбутнього вчителя, яка залежить від вирішення основного завдання вищої школи – не лише оволодіння студентами знаннями, вміннями та навичками майбутньої професійної діяльності, а й оволодіння вміннями дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати і відчувати. Це у свою чергу вимагає розробки нових підходів до навчання та їх впровадження у процес професійної підготовки студентів у вищій школі. Проблема формування пізнавальних процесів у майбутніх учителів у педагогічній теорії і практиці не нова. На всіх етапах розвитку педагогічної думки до неї зверталося багато вчених, педагогів-практиків.

Одним з істотних чинників підвищення ефективності господарських процесів, розвитку бізнесу, прискорення адаптації до використання різних інформаційних ресурсів в цифровій економіці є забезпечення фінансової грамотності населення. Роль фінансової грамотності визначається зростанням значення особистих фінансових рішень в забезпеченні добробуту на всіх етапах життєвого циклу будь-якої людини і формується протягом усього її життя. У такому контексті мова йде не просто про підвищення фінансової грамотності населення, а про забезпечення безперервності фінансової освіти.

На початку ХХІ століття в Україні триває період трансформації суспільного життя, що супроводжується радикальними перетвореннями у галузі освіти та соціально-педагогічній діяльності. Розвиваючись, процеси демократизації, курс на розбудову громадянського суспільства, розпочаті в минулому столітті, в свою чергу, зумовлюють зміни пріоритетів соціальної політики, соціального виховання та діяльності соціальних інститутів.