XLV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Әлеуметтік және экологиялық жағдайдың қазіргі таңда балалардың денсаулығын сақтау мәселесі кең ауқымды сипатқа ие болады. Денсаулық-адамның физикалық, психикалық және әлеуметтік ерекшеліктерінің кешені.

Қазақстан Республикасында білім беруді және ғылымды дамытудың 2020 – 2025 жылдарға арналған мемлекеттік бағдарламасында әрбір баланың даралығын, бейімділігі мен қабілеттерін дамытуда «білімдік шоғырланудан нәтижеге бағытталған құзыреттілік тұрғыға көшуді» ұсынып, бала тек білім, білік, дағды жиынтығын меңгеріп ғана қоймай, тұлғасын дамытатын, қиындықты шеше алатын, әлеуметтенуіне және тәжірибені меңгеруіне мүмкіндік беретін құзыреттіліктерді қалыптастыруды көздейді [1]. Қазіргі таңда педагогика ғылымында белгілі мәселені шешуде бірнеше тұғырлармен іс-әрекеттік, құзыреттілік, жүйелілік, кешендік, құрылымдық, социомәдениетті қаралып, бірін-бірі толықтырылады. Социомәдениетті тұғыр құндылықты қалыптастыру, адамның сыртқа ортаға жауапкершілік қатынасын, мәдениетке енуінің негізі, білім беру үдерісі мен ортасын ұйымдастыру, жалпы адамзаттық мәдениетіне негізделген білім мазмұнын құру, баланың мәдениет әлемімен (шағын, мезо, макро ) өзара әрекетін ұйымдастыруға негіз болады. Социомәдениет тұғыры құндылық туралы ілімге сүйеніп, адамның мәдениетпен объективті байланысының шарттылығы құндылық жүйесі ретінде қаралады. Бала дамуындағы басты идея жалпы мәдени құндылықтарды меңгеруі, табиғат пен адамды басты құндылық, қоршаған ортаның заңдылығына қарай үйлесімді өмір сүру тілегі. Адамзат алдында тұрған ұлы міндеттердің бірі –өзінің өмірін жалғастырушы саналы ұрпақ тәрбиелеу. Бұл міндеттер Қазақстан Республикасы білім туралы заңында «Білім беру жүйесінің міндеттері Азаматтық пен елжандылыққа, өз Отанын – Қазақстан Республикасына сүйіспеншілікке мемлекеттік рәміздерді құрметтеуге, халық дәстүрлерін қастарлеуге, әлемдік және отандық мәдениеттің жетістіктеріне баулу ...» қажеттілігі айтылды. Бұдан мектепке дейінгі кезеңнен мәдени білім беру мазмұнын құру, білім беру құрылымын мәдени үлгілер мен өмір сүру нормаларын енгізу тұрады. Бұл мектепке дейінгі ұйымдағы педагогикалық үдерістің жалпы адамзаттық құндылықтарға, әлемдік және ұлттық рухани мәдениетке бағытталуын міндеттейді[2].

Қазақстанның Болон процесіне кіруі білікті мамандарды даярлау проблемасының өзектіленуіне алып келді, өйткені кез келген елдің бәсекеге қабілеттілігі педагогтарды даярлау деңгейі мен сапасына тікелей байланысты.

Обучение основам латинского языка с медицинской терминологией является одним из составляющих элементов медицинского образования в Российской Федерации. Согласно ФГОС СПО по специальности 34.02.01 Сестринское дело,31.02.01 Лечебное дело, дисциплина «Основы латинского языка с медицинской терминологией» относятся общепрофессиональному циклу и изучается на I и II курсе. Главные цели преподавания дисциплины – подготовить терминологически грамотно медицинского работника среднего звена, сформировать его профессиональную языковую культуру.

Постоянное и динамическое развитие высшего медицинского образования приводит к повышению требований к подготовке будущих медиков. Успех ее зависит не только от формирования у студентов необходимых знаний и умений, но и от мотивации, социальных навыков, ценностного отношения к своей специальности, развития таких качеств, как инициативность, самостоятельность и готовность к эффективному личностному и профессиональному росту.

Нова українська школа потребує такої організації своєї діяльності, яка забезпечила б розвиток індивідуальних здібностей і творчого ставлення до життя кожного учня, впровадження різних інноваційних навчальних програм, реалізацію принципу гуманного підходу до дітей.

Қазіргі таңдағы еліміздегі өзгерістер, тұрақты дамудың жаңа стратегиялық бағыттары және қоғамның ашықтығы, оның жедел ақпараттануы, қарқындылығы білім беруге қойылатын талаптарды түбегейлі өзгертуді қажет етеді. Осыған орай Қазақстанда білім берудің әлемдік білім беру кеңістігіне енуге бағытталған жаңа жүйесі қалыптасуда. Халықаралық стандарт талаптарына сай оқыту үдерісінің орталық тұлғасы білім алушы субъект, ал ол субьектінің алған білімінің түпкі нәтижесі құзіреттіліктер болып белгіленуі білім беру жүйесінде «функционалдық сауаттылықты» қалыптастыру мәселесін негізге алудың өзектілігін арттырып отыр. Бірқатар нормативтік құжаттарда функционалдық сауаттылықты қалыптастыру қарқынды, шығармашыл, бәсекеге қабілетті тұлғаны дайындау шарты ретінде қарастырылады.

Предметом уваги в педагогічних дослідженнях в усі часи були трансформаційні зміни, що постійно відбуваються у сфері вищої освіти за двома напрямами ‒ за змістом освітніх програм, навчальних планів та програм навчальних дисциплін, засобів діагностики вищої освіти, а також методичним забезпеченням їх реалізації, головним чином, підручників, методичних посібників, зокрема навчально-методичних комплектів та комплексів тощо.

Как уже было отмечено, эффективность методов, применяемых для лингвистической подготовки студентов-технологов в конечном счёте зависит от профессионализма преподавателя. В наши дни одним из самых главных качеств преподавателя русского языка не только в вузе, а вообще, является так называемая методическая гибкость. В сегодняшних реалиях большинство преподавателей работает более чем в одном учебном учреждении. Им приходится сталкиваться с самой разной аудиторией, как с точки зрения уровня базового образования, так и с точки зрения уровня владения языком, уровня мотивации к его изучению, жизненных и профессиональных интересов и так далее. Естественно, было бы утопией требовать от преподавателя умения заинтересовать и за мотивировать любую публику, однако сегодня преподаватель должен обязательно осознавать, какая перед ним аудитория и ставить локальные цели и задачи обучения в соответствии с реальными потребностями обучающихся там, где это возможно.

Діагностичні алгоритми - це точна загальнозрозуміла інструкція про поетапне виконання в зазначеній послідовності елементарних розумових операцій і дій для захворювань, що проявляються даним ведучим синдромом. Діагностичний алгоритм вказує шлях до діагнозу, визначає дії лікаря, які останній повинен виконати, щоб встановити діагноз. Відправною точкою при цьому буде ведучий синдром. При цьому синдром розуміється як симптомокомплекс, зовні єдиний для любих захворювань різних органів і систем незалежно від етіології і патогенезу захворювань, а також від ураженого органу чи системи. Необхідно відмітити, що при цьому до поняття синдром відійдуть і деякі великі симптоми, що в свою чергу мають досить багату, різноманітну характеристику. В основі діагностичного алгоритму лежить синдромний принцип клінічного мислення і принцип оптимальної діагностичної доцільності.

В условиях недостаточного количества учебного времени, отведенного на освоение русского языка, предлагаются пути решения по повышению эффективности обучения посредством обновления содержания учебной программы по дисциплине; внедрения средств, позволяющих интенсифицировать процесс формирования необходимых языковых навыков; создания методических материалов, содержащих рекомендации профессионально ориентированного характера, для преподавателей-филологов. Также затрагивается вопрос о повышении мотивации к изучению русского языка студентов-медиков в связи с необходимостью использования его в качестве инструмента для овладения будущей специальностью.

В данной статье мы предлагаем развитие навыков и умений, обучаемых в области смыслового анализа читаемого материала, заключающегося в выявлении степени и глубины информативного содержания текстов и некоторых особенностей его оформления.

Коррекционная работа по формированию предложно-падежных конструкций у детей осуществляется в процессе развития понимания речи, расширения и уточнения словарного запаса, формирования грамматических средств языка, произношения и обучения грамоте, развития связной речи. Целью коррекционно-логопедической работы является формирование у детей правильного представления о лексическом и синтаксическом значении предлога как средства выражения связи между словами и словосочетаниями. Для осуществления комплекса мероприятий, направленных на развитие навыка правильного употребления предложно-падежных конструкций используется практический, наглядный и словесный методы обучения.

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Повноцінне та позитивне формування особистості та її становлення відбувається в процесі навчання, коли дотримуються певних умов.