ХХI Международная научно-практическая интернет-конференция

У даному дослідженні лаконічно викладено результати попередніх досліджень що стосуються сучасних методів комунікації, підбору кадрів та формування успішної команди управлінців вищої категорії, також запропоновано результати та висновки науково-практичного експерименту. Ми акцентуємо на тому, що методи роботи з кадрами та нестандартні форми примноження людських ресурсів можливі за злагодженої комунікаційної форми та наявного потенціалу націй. Вивчаючи досвід країн колишнього СРСР можемо спостерігати подібність підходів щодо формування команди уряду. Тема успішної компетентної ланки керівників державою надзвичайно актуальна. Питання конструювання майбутнього значно глибша ніж короткотривала активність у ЗМІ окремих спікерів. Пропонуючи висновки та рекомендації ми звертаємося до напрацювань присвячених психологічному аспекту комунікацій, взаємодії ЗМІ з політикумом, прозорість формування команди й відкритість у підходах щодо призначення фахівців на відповідальні посади. Медіаполітика має колосальний вплив на формування масової свідомості.

Hozirgi kunda ta’lim jarayonida interaktiv metodlar, innovatsion texnologiyalar, didaktik o’yinlar, pedagogik va axborot texnologiyalarini o’quv jarayonida qo’llashga bo’lgan qiziqish hamda e’tibor kundan – kunga rivojlanib bormoqda. Ma'lumki, XX – asrning boshlaridan zamonaviy pedagogik metodlar va axborot texnologiyalar turli xil ta'sir ko'rsatmoqda. Birinchi navbatda fanning rivojlanishidir.

Актуальність проблеми дослідження висвітлює питання розвитку комунікативних навичок осіб дорослого віку, та міжособистісне спілкування, що належить до найважливіших сфер життєдіяльності людини, та покликане задовольнити властиві потреби в самопізнанні й самовдосконаленні. В рамках даної роботи зауважуємо на створенні особливої психологічної взаємодії – екопсихологічної фасилітації, яка сприятиме прояву особистої активності людини, та налагодженню емоційно-комунікативного зв’язку.Відтак в основі даного дослідження є екофасилітація – як інноваційна модальність психологічної допомоги.

Постановка проблеми. Сучасні вітчизняні й зарубіжні вчені дедалі частіше апелюють до проблеми розвитку емпатії, оскільки, як засвідчують багатоаспектні психолого-педагогічні дослідження, у сучасному суспільстві поширюється тенденція домінування негативних якостей над позитивними, зростання егоїзму, байдужості, агресивності, нетерпимості в молодіжному і дорослому середовищі.

Сучасний соціально-політичний устрій суспільства, як ніколи раніше, вимагає активного включення людини в процес власної життєтворчості, висуває вимоги до неї як до активного суб’єкта власного перетворення, суб’єкта особистісного саморозвитку. Потреба у саморозвитку є природною потребою, що надає індивідуальному життю людини яскравої спрямованості та глибокого сенсу.

XXI століття стало століттям струнких жінок, тому проблеми зайвої ваги у жінок є дуже актуальною. Новий ідеал краси змусив, перш за все, жінок робити колосальні зусилля для того, щоб йому відповідати. Краса або здоров'я? Перед цим вибором стоїть сучасне суспільство. Домогтися ідеалу можна різними способами. Найпоширеніший — схуднути. Це дуже небезпечно, саме тому ми зупинимося на крайніх наслідках цього шляху – булімії та анорексії.

Розглядаючи соціальну адаптацію, можна стверджувати, що соціальна адаптація є динамічним системним процесом, ефективність якого залежить від взаємодії людини й ситуації. Об’єктивні властивості ситуації, без сумніву, впливають на її успішність і на психологічні механізми, які лежать в основі поведінкових стратегій, спрямованих на пристосування [2]. Однак саме суб’єктивне оцінювання ситуації є визначальним і стрижневим елементом соціальної адаптації. Суб’єктивна оцінка стосується як визначення параметрів ситуації та її особистісної значущості, так і власної спроможності подолання ситуації. Індивідуально-типологічні властивості впливають на адаптивні можливості, однак у дорослому віці цей вплив не є прямим, а опосередковується системою переконань та наявних копінг-стратегій. Оптимальним для соціальної адаптації є прийняття себе та інших у поєднанні з прагненням реалізувати власні ресурси та переконанням щодо самоефективності й сенсовності власного життя [3].

Міжетнічна толерантність є багатогранним соціально-психологічним явищем міжетнічної взаємодії і виступає характерною рисою суспільного розвитку поліетнічного суспільства, яким є й українське суспільство. Внаслідок процесів глобалізації етнічна строкатість конкретних країн буде поглиблюватися, що може ускладнювати процеси міжгрупової й міжособистісної взаємодії представників різних етнофорів та провокувати конфліктогенні ситуації. Відповідно, постає завдання формування міжетнічної толерантності у поліетнічних суспільствах, до яких відноситься й Україна, в системі шкільної освіти.