ХХI Международная научно-практическая интернет-конференция

Сьогодні знання іноземних мов з особистої потреби переростає в потреби державного масштабу, стає національним капіталом. В зв’язку з інтенсивним розвитком світової економіки в умовах глобалізації, міжкультурної інтеграції і комунікації, англійська мова стала основною мовою міжнародного політичного, економічного та культурного співробітництва. Як правило, переважна більшість представників політики, економіки культури та науки всіх європейських країн в тій чи іншій мірі володіють англійською мовою, що дає їм можливість спілкуватися без перекладачів.

Довгий час на території нашої держави обговорювалося питання підготовки дипломованих фахівців з охорони праці. Наприкінці ХХ століття були спроби готувати фахівців з охорони праці у рамках підвищення кваліфікації фахівців певної галузі, які мали вищу освіту і певний досвід роботи з охорони праці. Створювалися спеціальні факультативи за напрямом «Охорона праці» для підготовки спеціалістів включаючи нові перспективні напрямки науки і техніки, які створювалися провідними вищими закладами країни.

Сьогодні, в умовах модернізації української освіти, однією з осей оптимізації навчального процесу є демократизація відносин між вчителем та учнем, що відображається у нових підходах до навчання, створення клімату, сприятливого для співпраці, зменшення монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яку можна отримати з джерел, та переходу до діалогу з учнями в аудиторний та поза аудиторний час.

Головними орієнтирами України є європейські освітні стандарти, якісна та ефективна освіта, формування конкурентоспроможних фахівців. Процес реформування освіти в Україні передбачає використання вчителем нових форм роботи в межах традиційної системи. Без використання інноваційних технологій навчальний процес втрачає взаємозв'язок із життям та творчістю. Сучасне життя вимагає посилення пошуку та експериментів, впровадження інноваційних технологій, використання новітніх освітніх засобів.

За останні десятиліття було створено неймовірну кількість новітніх комп’ютерних технологій, які полегшили повсякденне життя. Наслідком такого технологічного вибуху є покращення життєдіяльності людини. За допомогою технологій наша буденність виведена на абсолютно новий якісний рівень. Все більше популяризуються матеріальні та технічні цінності, які не оминули навчальний процес.

Активний розвиток сучасного суспільства вимагає від школи все більш якісних змін та реформ. Однак, варто зауважити, що дитина більшість часу свого життя проводить у родині, спілкуючись і набираючись досвіду від батьків, бабусь, дідусів. Враховуючи те, що місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і моральноетичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві, її неможливо забезпечити без ефективної взаємодії з батьками.

Найважливішою проблемою шкільної освіти є підвищення якості навчання, що полягає у вдосконаленні вже існуючих та впровадження нових методик викладання в школі. Одним з основних напрямків підвищення ефективності та якості навчання є використання системи STEM-навчання при викладанні у закладах середньої загальної освіти.

Розвиток освіти, особливо вищої, у більшості країн світу належить до одного з найважливіших національних пріоритетів, без якого неможливі ні економічний, ні соціальний, ні культурний, ні політичний прогрес. Це, у свою чергу, вимагає оновлення освітнього процесу, пов’язаного із забезпеченням інтелектуальної незалежності, виробництвом і просуванням нових знань, підготовкою і формуванням відповідальних та освічених громадян, висококваліфікованих спеціалістів.

Входження України до Європейського простору вищої освіти та Європейського дослідницького простору зумовлюють необхідність посилення дослідницької складової у діяльності вітчизняних університетів. Це передбачає модернізацію системи управління дослідженнями, важливою складовою якого, зокрема, є опис політик і процедур дотримання принципів дослідницької доброчесності (research integrity) як на національному, так і на інституційному рівнях. Проаналізуємо досвід управління дослідницькою діяльністю в університетах Великої Британії – однієї з країн-лідерів вищої освіти.

Поняття «компетентнісний підхід» стало поширеним на початку ХХІ ст. у зв’язку з дискусіями про проблеми і способи модернізації освіти. Педагогічна наука показала, що вона не стоїть осторонь від суспільно-політичних процесів, які відбуваються в державі. Саме тоді з’явилися такі поняття як «особистісний підхід», «компетентнісний підхід», «інтерактивні (або інноваційні) технології навчання».

Поняття «управління» є багатогранним та універсальним і має міждисциплінарний характер. Управління належить до інтернаукових галузей знань. Його поява на стику комплексу наук – економіки, філософії, соціології, психології, педагогіки, кібернетики – та різнобічність поглядів науковців зумовлюють суттєві розбіжності в трактуванні основних категорій цієї науки. Так, за даними наукових досліджень В. Кукушкіна, у сучасній літературі зафіксовано понад 350 дефініцій поняття «управління».

Освіта є ресурсом для соціальної мобільності та кар’єрного зростання молоді. Основні вимоги до сучасного фахівця – це компетентність, майстерність та професіоналізм. Навчання у вищому навчальному закладі є першим етапом на шляху до оволодіння професійною майстерністю. За період навчання у закладі вищої освіти студенти отримують необхідний фундамент знань для майбутньої професійної діяльності, у них формується спрямованість, систематизуються певні вміння та навички.

Компетентність в області інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) є однією з пріоритетних цілей сьогоднішньої освіти. Можливість її формування безпосередньо пов’язана з активною діяльністю школяра в інформаційному комп’ютерному середовищі. Використання інформаційних та комунікаційних технологій в навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Найважливіша мета початкової освіти – створення міцного фундаменту для подальшої освіти, розвиток умінь самостійно управляти своєю навчальною діяльністю. Це передбачає не тільки освоєння опорних знань і умінь, а й розвиток здатності до співпраці та рефлексії. Інформатика, виступаючи в ролі шкільного предмета, що формує інформаційну грамотність школярів і їх готовність до інформаційної діяльності як інструменту соціальної активності громадян, об’єднує всі шкільні предмети на основі інформаційної діяльності, що пронизує предметні навчальні активності дітей в школі і вдома.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої  формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Постановка проблеми. Сучасні реалії вимагають від школи виховання творчої особистості, здатної до самостійного мислення. Мета,поставлена перед учнями ХХI ст., виходить за межі простого засвоєння змісту стандартної шкільної програми. Одним із методів організації навчального процесу є розвиток критичного мислення.

Найважливішою проблемою вищої освіти є підвищення якості навчання, що полягає у стимулюванні й доведенні якості активності самостійно-пізнавальної діяльності студентів до рівня самоосвіти та здатності самореалізувати цей принцип на певному етапі навчання. Одним з основних напрямків підвищення ефективності навчання є мотивування студентів у їхній навчально-пізнавальній діяльності.

Залучення студентів до дослідницької роботи дозволяє не тільки зберегти відомі наукові школи, а й виростити нове покоління науковців, орієнтованих на потреби знань в галузі охорони праці. Дослідницька діяльність студентської молоді є діяльністю, безпосередньо пов’язаною з вирішенням творчого, дослідницького завдання, що не має наперед відомого результату та передбачає етапи, характерні для наукового дослідження.

В інформаційному суспільстві зростає потреба в безперервній освіті фахівця, в його навичках самоосвіти, готовності до поповнення знань впродовж усього професійного життя. Реалізація компетентнісної парадигми потребує нової філософії освіти – забезпечення розвитку особистості студента через включення його як суб’єкта навчання у процес оволодіння компетенціями. Відомо, що компетентність формується лише за умови активних дій студента, набуття ним індивідуального досвіду у процесі розв’язання навчально-професійних задач. Пошук шляхів удосконалення навчального процесу ініціює розроблення нових організаційних форм взаємодії викладача і студента. Зміни, що відбуваються в освіті, обумовлюють нові вимоги до організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх фахівців. Високий рівень умінь самостійної роботи студентів дозволить їм не лише опанувати достатній рівень теоретичних знань зі спеціальності, а й досягти кар’єрного зростання, постійно удосконалюючи свої навички. Отже, розвиток умінь самостійної пізнавальної діяльності студентів виступає важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу.

Входження України до європейського освітнього простору супроводжується нині зростанням вимог до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців їх конкурентноспроможності на ринку праці.Сьогодення потребує від фахівця вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору, приймати зважені рішення, постійно саморозвиватися та самовдосконалюватися. Як відзначають багато дослідників, здатність критично мислити є навичкою, яку треба формувати і розвивати у процесі навчання.

У Державному стандарті початкової загальної освіти та Концепції Нової української школи рекомендовано активно впроваджувати формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів [2]. Під формувальним оцінюванням розуміють інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю визначати потреби учнів та відповідним чином адаптувати процес навчання.

Інформація, яку сучасна людина отримує з Інтернету, телебачення, радіо та преси, має значний вплив на свідомість людини. Цей вплив проявляється насамперед у моделюванні мислення людини, прийнятті нею тих чи інших рішень, її характеру та дій.

Успіх у соціально-економічному розвитку країни на сучасному етапі значною мірою визначається рівнем професійної підготовки фахівців. Вивчення у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації дисципліни «Фінанси підприємств» сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців у галузі фінансів, які володіють сучасними технологіями управління фінансами в умовах діючого підприємства, здатних до опрацювання та прийняття відповідних рішень з питань розробки та реалізації довгострокової та поточної фінансової політики підприємства, у т.ч. моніторингу поточного фінансового стану підприємства, діагностики фінансування підприємств, стану та проблем розрахункової дисципліни у підприємстві, зниження рівня витрат виробництва, ефективності управління оборотним капіталом, визначення фінансових результатів підприємства та їх розподіл, оперативне та поточне фінансове планування та ін.

Підвищення якості педагогічної освіти є необхідною умовою формування інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки. На сучасному етапі розвитку України активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти, зокрема, в школи, є національним пріоритетом. Запровадження в навчально-виховний процес шкіл інформаційно-комунікаційних технологій є вимогою часу. Тому сучасна вища педагогічна освіта має бути спрямована на підготовку компетентних фахівців, зокрема, вчителів технологій, які мають відповідний рівень компетентності й спроможні задовольнити попит на ринку праці.

Сучасна система спеціальної освіти – це не тільки мережа навчально-виховних закладів, де здійснюється процес навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Це система корекційної допомоги особам з обмеженими можливостями в цілому на різних вікових етапах, що забезпечує загальну освіту, соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство. Також спеціальна освіта – це область, де необхідний міждисциплінарний підхід, здійснення профілактики відхилень у розвитку, раннє втручання, широкий обмін інформацією на міжнародному рівні.

Швидкоплинні запити сучасного суспільства висуває свої критерії щодо форми, видів та способів навчання у підготовці майбутніх фахівців, і саме це підштовхує до пошуку нових сучасних методів навчання. Випускники закладів вищої освіти мають бути конкурентно-спроможними на ринку праці, повинні мати фундаментальну професійну підготовку повний багаж знань та умінь, що повною мірою залежить від якості викладання та педагогічної майстерності. Інновації в навчанні вже не один рік крокують з освітнім процесом у вищій школі та мають свої переваги.

Професійна орієнтація населення у розвинених країнах має важливе соціально-економічне значення. Вона є обов'язковим елементом ринку праці, оскільки забезпечує оптимальний розподіл і використання робочої сили у відповідності з можливостями працівника та потребою у представниках певної професії. Тож, обравши шлях ринкової економіки, Україна об'єктивно поставлена зараз перед необхідністю посиленої уваги до цієї проблеми.

Трудове право є однією із провідних галузей у системі права України, яке на сучасному етапі перебуває в стадії реформування під впливом нових соціально-економічних відносин. Трудове право виникло як право захисту найманого робітника. Нові ринкові умови суттєво впливають на сферу застосування праці, визначаючи значні зміни в характері трудових відносин.

Найважливішим фактором для правильного виховання дитини є її розвиток. Як відомо, саме в ранньому дитинстві відбувається активний розвиток процесів сприймання і відчуття, формування пізнавальної діяльності дитини. Тому, тема розвитку цих процесів , яка хвилює батьків та педагогів, залишається однією з найбільш актуальних для сучасної освіти.

Перед вищої освіти постають принципово нові вимоги. Перш за все, це формування особистості з лідерськими якостями, здатної не просто засвоїти наукові й технологічні досягнення, а й самоудосконалюватись, розвиваючи їх. Зі стін ЗВО мають випускатися фахівці з комунікативними та лідерськими якостями, з міцною базою знань, зокрема, саме такі особистості потрібні для майбутніх фахівців з професійної освіти, які, за опитуванням випускників, частіше отримують посади HR-менеджерів, бо можуть легко й доступно пояснити задачі щодо вирішення виробничих, професійних проблем.

В наш час перед сучасним педагогом стоять певні питання: «Як провести урок на високому рівні? Які методи застосовувати під час проведення уроку? Що зробити задля зацікавленості до навчання?» і т.п.

Організація навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я в школі викликає безліч питань у педагогів і батьків. Багато батьків вважають за краще не водити особливу дитину в школу, інші навпаки вважають, що дитина в масовій школі краще соціалізується. Педагоги нерідко можуть бути в розгубленості і зіткнутися вперше з ситуацією навчання дитини з обмеженими можливостями здоров’я в звичайному класі.

Необхідною умовою вступу України у світову економічну спільноту є належний рівень конкурентоспроможності вітчизняної туристичної індустрії на міжнародному туристичному ринку, забезпечення якості національного туристичного продукту, що є неможливим без підвищення якості підготовки фахівців сфери обслуговування. Серед професіоналів індустрії туризму і державних структур посилюється розуміння того, що необхідно гарантувати спеціальну освіту й підготовку фахівців сфери обслуговування для задоволення запитів клієнтів і забезпечення конкурентоспроможності туристичного бізнесу. Тому у сучасному інформаційному суспільстві особливої уваги набула комунікація у професійній діяльності фахівців сфери обслуговування, яка забезпечує вкрай важливу здатність співпрацювати, домовлятися та вирішувати складні науково-технічні та суспільно-культурологічні проблеми. У цьому контексті комунікативна компетентність майбутніх фахівців сфери обслуговування є запорукою реалізації їх потенціалу. Очевидно, що професійна комунікація майбутніх працівників сфери обслуговування є необхідною умовою успіху країни.

На сучасному етапі розвитку суспільства беззаперечними є наявність різноманітних реформ економічного та соціального спрямування, які визначають інноваційні підходи до процесу управління аспектами соціальної та культурної галузей.

Ідея широкого залучення усіх учасників освітнього процесу (від студентів до зовнішніх стейкходерів) до процесів формування, вироблення та реалізації рішень в освітній сфері постає спільною рисою вищої освіти в Європейському просторі. Метою реформування української системи вищої освіти в «Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року» було визначено: «створення привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір» [5]. Іншими словам намагаючись створити кункурентноспроможну національну систему вищої освіти інтегрованоу у Європейський простір, Україна не може залишати позаувагою, таке актуальне питання, як участь студентів в процесах врядування у вищій освіті, оскільки партнерські стосунки зі студентами є визнаним пріоритетом для Європейського простору вищої освіти.

Організовування є важливою функцією управління, спрямованою на розподіл спільної діяльності серед учасників регульованого процесу зі встановлення між ними відносин, що викликають ефект додаткового корисного результату, тобто забезпечується висока ефективність розв’язання поставлених завдань.