29–30 Червень, 2015
Трансформації, що відбуваються із навколишнім середовищем і здоров’ям населення пов’язані із специфікою інформації, що поступає із зовнішнього середовища, її усвідомленням і опрацюванням, прийняттям рішень. Відтак, актуальними є психологічні аспекти, що сприяють змінюванням системи поглядів індивідів на співвідношення процесів фізичної активності (фізична культура, спорт, фізична праця) і духовно-моральних і нормативних переконань (шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей – любові, краси, здоров’я, добра), використовуючи комплексне оцінювання їх впливу на особистість: біологічного (здоров’я), морального (ціннісні орієнтування, ставлення до норм), психолого-педагогічного (визначення пріоритетів, перебудова програм виховання і освіти). Варто зазначити, що стратегія лікування хвороб, яка зараз є домінуючою, повинна поступитися стратегії збереження і розвитку здоров’я, здоров’язберігаючого середовища, де важлива роль належить власне фізичній культурі як складовій культури загальної і професійної.
Ҳозирги даврда ёшларни мустақил фикрлашга ўргатиш, ижодий фикр юритиш имкониятларини шакллантириш муаммоси республикамизнинг таълим тизими олдида турган энг долзарб масалаларидан биридир. Ушбу муаммонинг долзарблиги мамлакатимиз Президенти И.А.Каримовнинг ёшлар тарбияси муаммосига бағишланган ҳар бир нутқлари, интервью ва фундаментал асарлари ғоясида ҳам ўз ифодасини топган. Жумладан, юртбошимиз кенг жамоатчиликнинг диққат-эътиборини ушбу мавзуга қаратган ҳолда шундай фикрларни муҳокамага ташлаганлар: “Демократик жамиятда болалар, умуман ҳар бир инсон эркин фикрлайдиган қилиб тарбияланади. Агар болалар эркин фикрлашни ўрганмаса, берилган таълим самарасиз бўлади. Албатта, билим керак, аммо билим ўз йўлига, мустақил фикрлаш ҳам катта бойликдир”. Зеро, “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури” ҳамда “Таълим тўғрисида”ги Қонунни амалга оширишдан кўзлаган асосий мақсади бу жамиятда мустақил, эркин ва ижодий фикрлайдиган шахсни шакллантиришдан иборатдир.