ХV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Реформування освіти в Україні вимагає пошуку шляхів якісного вдосконалення виховання учнівської молоді. Розв’язання цього завдання неможливе без переосмислення традиційної теорії і практики виховного процесу, ґрунтовного дослідження вітчизняних та зарубіжних педагогічних традицій, аналізу сучасних досягнень психолого-педагогічної науки. Особливої уваги вимагає організація у загальноосвітньому навчальному закладі позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників, які вже у найближчому майбутньому будуть брати активну участь у соціально-економічному, політичному і культурному житті українського суспільства. Позакласна робота є тією ланкою, що пов’язує виховний процес із суспільними змінами. Участь у ній не тільки сприяє підвищенню якості знань старшокласників, а й підготовці їх до активної практичної діяльності, розвитку творчої особистості.

Inspection and assessment of knowledge and skills is an important part of the learning process. From its correct formulation depends largely on the success of the learning process. Mastering the technique knowledge test and grading is one of the most important and most difficult tasks facing the teacher [7]. Control the classroom foreign language can pursue different goals, but in all cases it is not an end in itself and is learning the nature allows to improve the learning process to replace ineffective methods and ways of training more effective, create more favorable conditions for correction and improvement of practical language skills for education students by means of a foreign language.

Мустақилликнинг дастлабки кунларидан бошлаб сифатли кадрлар тайёрлашга асосланган ва жаҳондаги илғор давлатлар таълими тараққиёти тажрибаларига таянган ҳолда, кадрлар тайёрлаш тизимини яратиш бугунги куннинг асосий вазифаларидан бирига айланди. Дарҳақиқат, Ўзбекистон Республикаси Презеденти И.А. Каримов таъкидлаганидек, «агар биз хақиқатдан ҳам қашшоклик ва қолоқлик кишанларидан кутулмоқчи бўлсак, ёшларни тайёрлаш билан жуда жиддий шуғулланишимиз, замонавий касбларни эгаллашда уларга ёрдам беришимиз керак» [1], чунки, ишлаб чиқариш соҳаси вакилларини тарбиялаш, ўқитиш малакасини ошириб бориш, ижтимоий ҳимоялаш тараққиётининг гаровидир.

Har qanday millatning taraqqiyoti jamiyatdagi yoshlar qatlamining milliy g’oya va qadriyatlarga munosabati, uning yoshlar ongiga qanday ta’sir etayotganligiga hamda amaliy faoliyatlariga qanday tarzda tayanishlariga bog’liq. Yoshlar respublikamiz aholisining yarmidan ko’pini tashkil etadi. Shuningdek yoshlarning milliy g’oyani anglashi, ishonch va e’tiqodiga aylanishi, qanday yangi qadriyatlar shakllantirilganligi bilan ham bog’liq bo’ladi. Chunki milliy g’oya bir tomondan, yoshlarni o’zining obyekti sifatida qarasa, ikkinchi tomondan yoshlar milliy g’oyaning ilg’or rivojlantiruvchilari va kelajak avlodga yetkazuvchilari hisoblanadilar.

In this article, it is indicated several important teaching methods for the language learners who are studying how to communicate in a foreign language. Deutsch lernt man in der Welt als Muttersprache und Fremdsprache. Vor den Lehrern steht auch eine verantwortliche Aufgabe, die die Schüler in einer Fremdsprache lehren. Die Methode und als auch wissenschaftliche Kentnisse jedes Lehrers muß zu gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachniveau entsprechen.

Harakat bilan uning amalga oshadigan vaqti orasidagi munosabatni ifodalovchi morfema zamon yasovchi morfema deyiladi; bunday morfemalar tizimi zamon yasovchilari paradigmasini tashkil etadi. Fe'lning zamoni harakat amalga oshadigan vaqtni obyektiv vaqtga nisbat berib belgilanadi, bunda nutq payti o‘lchov qilib olinadi: harakat nutq paytidan oldin voqe bo‘lgani ifodalansa, o‘tgan zamon deb, nutq paytida voqe bo‘layotgani ifodalansa, hozirgi zamon deb, nutq paytidan keyin voqe bo‘lishi ifodalansa, kelasi zamon deb belgilanadi.

Каждый человек жёстко встроен в очень сложно устроенный механизм бытия, в целую сеть обстоятельств – внешних, социальных, и внутренних – психологических и физиологических. Человек не выбирает свои врождённые психические и физические свойства, своих родителей, обстоятельства своей жизни. Человек рождается с определённым набором черт, способностей и недостатков, которые обуславливают его жизнь.

Общеизвестно, что обучение публичной ркчи является одной из центральных в методике обучения русскому языку. В данной статье описана методика обучения публичной речи, построенная на сочетании проектного метода и тренинговой формы организации занятий, предлагается комплекс тренинговых упражнений, и результаты апробации разработанной методики в опытном обучении.

Сўз туркумларини ажратишнинг муҳим мезонларидан бири – улар таркибидаги бирликларнинг у ёки бу грамматик шаклларига эга бўлишидир. От туркумидаги сўзларнинг асосий хусусиятларидан бири – сон категориясига эгалигидир. Аммо отларнинг сон категориясига тобелиги бир хил кўринишга эга эмас. Отто Есперсен, хўп сон маъно хусусиятлари ҳақида гапираётиб, сон категориясининг уч хилда намоён бўлишини кўрсатиб ўтган эди: 1) одатдаги кўплик: horse + the other horse + the third horse (horses); 2) тахмин қилинаётган кўплик: We this is not me (I + I + I ….); 3) юқори даражадаги бирлик – nobility, crew, flock, etc.

Важливість цілісного розвитку особистості упродовж навчання у ВНЗ нині є надзвичайно актуальною. Педагоги замислюються над проблемою, як допомогти студентам вирости до рівня сучасного фахівця, який не уявляється інакше, ніж розвинута особистість, здатна самостійно мислити, критично оцінювати та аналізувати різні ситуації, приймати адекватні рішення, спираючись на отримані знання у галузі своєї спеціальності. Лінгводидактичні проблеми, які виникають при спробах розвивати особистість при навчанні іноземної мови, розглянуті у працях багатьох авторів, зокрема Т. Крижановської, К. Рибачука, О. Тарнопольского, О. Коваленко, І. Бех, І. Кукуленко-Лук'янець та ін. [1-6]. Особливо важливо віднести ці вимоги і до навчання тих, хто після закінчення вищого закладу освіти приймає рішення продовжити власний розвиток у науково-дослідній сфері.

Существенным признаком предложения является модальность, выражающая разнообразными средствами-морфологическими, синтаксическими и.т.д. Модальность является существенным конструктивным признаком предложения, выражающим отношение его содержания и реальной действительности. Основных способом выражения модальных значений является грамматические формы наклонения, в частности, временных формы конъюнктива. Временные формы конъюнктива, выступая как способ выражения модальности предложения, способствуют тому, что в предложении могут выражаться различные модальные значения. Это явление можно показать на следующих примерах:

Одним из существеннейших признаков каждого литературного языка в отличие от диалектов является наличие в нем более или менее четко обработанных норм. Литературный язык имеет нормы лексические, грамматические, орфографические и произносительные (иначе-фонетические). Лексические и грамматические нормы (кроме ударения, относящегося к сфере устной речи) свойственны литературному языку как всего в письменном виде, так и устном. Однако письменный язык имеет свои специфические нормы – орфографические, т.е. систему правил, устанавливающих единообразную передачу языка на письме. В свою очередь устной речи свойственны нормы орфоэпические. Орфоэпия (от греч. orthos-прямой, правильный и epos-речь) – совокупность правил устной речи, обеспечивающих единство ее звукового оформления в соответствии с нормами национального языка, исторически выработавшимися и закрепившимися в литературном языке.

Категорія кількості належить до загальних абстрактних категорій мислення людини і є необхідним чинником процесу пізнання. О. Есперсен [4], А. Бодуен де Куртене [1] та інші лінгвісти виокремлювали розумову категорію кількості, на основі якої виникла мовна категорія числа. Традиційно категорію числа витлумачують як словозмінну, для якої характерні реляційні та синтаксичні функції (М. А. Жовтобрюх [6], Л. І. Недбайло [11] та ін.). На думку А. П. Соболєвої, у разі pluralia tantum словозмінна морфема (грамема) постає словотворчим елементом із лексичним значенням збірності [14, с. 71]. Як лексико-граматична категорія число іменників кваліфіковано в «Сучасній українській літературній мові» за редакцією І. К. Білодіда [15]. Таке тлумачення категорії числа зорієнтоване на випадки, коли немає повної відповідності між граматичним числом та кількісними виявами відображуваної ним дійсності, коли наявні семантичні розбіжності між формами однини і множини. Окремі лінгвісти вважають число іменників граматичною категорією. Підґрунтям для такого тлумачення стало те, що більшість іменників утворює кореляційну пару однина / множина, яка відображає кількісні співвідношення предметів у позамовній дійсності [9, c. 24; 12, c. 4; 6, c. 217; 3, c. 335].

Хозирги пайтда хар томонлама етук, жахон андозалари талабларига жавоб бера оладиган малакали мутахассислар тайёрлаш масаласи таълим тизими олдида турган энг мухим вазифалардан бири хисобланади. Хозирда улар ижтимоий хаётнинг барча жабхалари учун жуда зарур. Замонавий малакали мутахассисдан чукур билим касбий махорат билан бирга компютер саводхонлиги ва албатта чет тиллардан бирини билиш талаб этилади, чунки у уз мехнат фаолиятида хорижий манбаларда чоп этилган уз касбига оид материалларни укиб таржима кила олиши, уни амалиётга тадбик кила билиши, хорижлик хамкасби билан ишга доир фикр алмаша билиши керак. Бунинг учун замонавий мутахассис маълум даражадаги суз бойлигига эга булиши лозим, шундагина у хорижий тилдаги матнни уз она тилисига таржима кила олиши ва фикрни хорижий тилда ифодалай билиши лозим шунинг учун хам таржима чет тили укитиш методикасида мухим урин эгаллаб келган. Агар чет тили укитиш тарихига назар ташлайдиган булсак энг аввал грамматик таржима методи шаклланганлигини гувохи буламиз. У икки куринишда булган: лексик таржима ва текстуал (матн) таржима.

Ҳозирги даврда хар бир ўқитувчи ўзи таълим бераётган йигит-қизда олий ўқив юрти талабасини эмас, балки шахсни кўра олиш, уни хурмат қилиш, ўқувчилар билан ўзининг муносабатини таҳлил этиши, шу асно билан улар билан ҳамкорлик қилишга эришиши зарур. Интерфаол ўқитиш кашфиётчиларнинг илмий мактаби, тадқиқотлари ва улар томонидан илгари сурилган ғоялари боланинг интелектуал ривожланиши асосида қарор топади. Бунда билимни тайёр ҳолатда бериб бўлмаслиги, ўқувчи ўз билимларни тизимли кетма-кетлик асосида такомиллаштириши, ўстириши учун педагогик шароитларни яратиб бериш лозимлиги, ўқитувчи ўқувчи учун уни ўраб турган борлиқнинг муҳим муаммоларини излаши, тадқиқ қилиши ва ечимини топишга жалб қила олиши, ана шундай тадқиқотлар учун эса интерфаол усулларни қўллаш мақсадга мувофиқлиги бунга салмоқли даражада кўмаклашиши ҳақида муносабат билдиришади.

Games can be one of most enjoyable supplementary activities you can do with your class whether you use them once a week or once a day. In an intensive language programm you can easily use one a day and the students will not tire of them because they provide a pleasant and relaxing break from the hard work of batling with a stubborn language. Because the games are by nature a supplementery activity and a time-out from the rigors of formal teaching and learning, they are best used to review or practice words and sentences that have already been introduced. In a limited way however, the games can be used to introduce new bits and pieces of language-especially vocabulary items and idioms.

Ҳозирги кунда таълим жараёнида интерактив методлар, инновацион технологиялар, педагогик ва ахборот технологияларини қўллашга бўлган эътибор кундан-кунга кучайиб бормоқда. Бунинг сабабларидан бири шу вақтгача анъанавий таълимда ўқувчилар фақат тайёр билимларни эгаллашга ўргатилган бўлса, замонавий технологиялар улар эгаллаётган билимларни ўзлари қидириб топишларига, мустақил ўрганиб, таҳлил қилишларига, ҳатто хулосаларни ҳам ўзлари келтириб чиқишларига ўргатади. Ўқитувчи бу жараёнда шахснинг ривожланиши, шаклланиши ва билим олиш орқали тарбияланишига шароит яратади ва шу билан бирга бошқарувчилик ва йўналтирувчилик вазифасини бажаради.