29 Лютий, 2020
Младший школьный возраст – период жизни ребенка от 6 - 7 до 10 лет, когда он проходит обучение в начальных классах (I – IV классы) современной школы. Для этого возраста характерно, что в качестве ведущей у ребенка формируется учебная деятельность, в которой происходит усвоение человеческого опыта, представленного в форме научных знаний. В рамках учебной деятельности возникают два основных психологических новообразования этого возраста – возможность произвольной регуляции психических процессов и построение внутреннего плана действий.
Однією з найважливіших тем, що зараз вивчаються в сучасній психологічній науці є проблематика цінностей і ціннісних орієнтацій особистості. Адже сучасні умови детермінують інтенсивний процес переосмислення цих явищ, так як вони впливають на функціонування та розвиток людини. Ціннісні орієнтації є складовими найважливішого структурного компоненту особистості, будучи соціальними у вигляді історичної обумовленості і індивідуальними по відношенню до досвіду конкретного суб’єкта. Проявляючись у всіх сферах життєдіяльності людини вони відіграють роль поведінкових регуляторів. Формування ціннісних орієнтацій являє собою багатогранний і складний процес, адже вони є вікоморфним утворенням, тобто ієрархія цінностей видозмінюється в різні періоди життя, при цьому не втрачаючи визначального сенсу для життєдіяльності особистості.
Особенности поведения младших школьников с интеллектуальной недостаточностью и причины его нарушения изучали Л.С. Выготский, Г.М. Дульнев, Л.В. Занков, Е.С. Кузьмина, И.Н. Логинова, Н.Г. Морозова, Р.С. Муравьева, Л.И. Переслени, В.Г. Петрова, Б.И. Пинский, С.А. Сагдулаева, Р.Д. Тригер, Ж.И. Шиф, А.М. Щербакова и др.
Зрительное восприятие – совокупность построения зрительного образа мира на основе сенсорной информации, получаемой с помощью зрительной системы. На ранних этапах филогенетического развития зрительное восприятие обеспечивает получение информации в основном о пространственном положении и движении объектов. Позднее эта информация дополняется сведениями о форме и структуре объектов. Современные данные показывают, что зрение дает начало целому ряду качественно различимых процессов, связанных с отражением цветовых, пространственных, динамических и фигуративных характеристик, находящихся в зрительном поле объектов. Исходя из этого, выделяют основные виды зрительного восприятия: зрительное восприятие цвета, зрительное восприятие пространства, зрительное восприятие движения и зрительное восприятие формы.
Проблема тривожності у підлітковому віці є центральною психолого-виховною проблемою розвитку підлітків у наш час. Сьогодні спостерігається зв’язок між тривожністю і успішністю під час навчальної діяльності підлітків. Цей зв’язок напряму залежить від оцінок навколишнього середовища, у якому розвивається і формується особистість підлітка [5].
Кожен віковий період це якісно особливий та своєрідний етап психічного розвитку. Він характеризується сукупністю змін, новоутворень, які й визначають своєрідність особистості, зокрема, прояви її амбівалентності в процесі онтогенезу, починаючи з народження і до періоду дорослості. Зміна періодів психічного розвитку вимагає дотримуватись періодизації психічного розвитку дитинства, розробленої Д.Б.Ельконіним [1], Д.Й.Фельдштейном.
В настоящее время современная семья переживает изменения, которые в одних случаях указывают на кризис в отношениях (А.И. Антонов, Б. Бергер, В.Н. Дружинин и др.), в других – на ее преобразование (И.С. Голод, Р. Зидер, Л.В. Карцева, Б.Н. Миронов и др.). К ее особенностям исследователи относят структурную неустойчивость, ценностно-нормативную девиантность, что приводит к увеличению числа разводов, малодетности, социальному сиротству, легитимизации внебрачных сексуальных сожительств и внесемейного родительства. Вместе с тем, отмечается, что только традиционная семья может надлежащим образом обеспечить воспроизводство демографической структуры общества и, если не будет достигнута ее устойчивая стабильность, это может отразится на поведении и в действиях общества на всех его уровнях (А.И. Антонов, Б. Бергер, В.Н. Дружинин, Л.В. Карцева и др.). Изменения, происходящие с семьей, затронули и родительство.