ХХІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Different studies show that active learning in face – to – face classrooms promotes better student learning outcomes, greater student retention, and more inclusive class environments than does lecture alone.[15] Active learning approach often involve students working in groups. [12, p.645] Such groups can range from as few as two members in the simple think – pair – share strategy [8, p.85] to as many as seven or more in team – based learning. [11] Groups may be formed during class or may be deliberately structured in advance. Some general pedagogical practices that depend on students working in groups include collaborative learning, cooperative learning, peer instruction or team – based learning. These terms referred to different kinds of group experiences, but they are now often used interchangeably. Collaborative and cooperative learning are seen differently by theoreticians: some use both terms as the same while others make a difference between these two terms. Collaborative learning is seen as a method of teaching and learning in which students get together into teams to explore significant question or create a meaningful project.

Сучасні умови глобалізації та інтернаціоналізації освіти визначають потребу у фахівцях, які спроможні застосовувати іноземну мову для подальшого розвитку власного світогляду та підтримання рівня професійних знань на рівні сучасних світових досягнень у галузі. Сучасний дидактичний погляд на викладання іноземної мови передбачає формування іншомовної комунікативної компетенції відповідно до отримуваного рівня освіти.

Словниковий складу української мови кінця ХХ  початку ХХІ століття характеризується активним проникненням нових запозичених лексем. Такий процес зумовлений міжнародними стосунками, обміном культури й освіти різними народами, через що словосполучення, слово, чи морфема однієї мови переходить до іншої. Найшвидше такі запозичення проникають у сучасну пресу, з огляду на що виникає потреба дослідження функціонування нової запозиченої лексики у мові засобів масової інформації. Тому тему статті вважаємо актуальною.

Метою виконання кожного проекту є створення конкретного продукту, який відрізняється від традиційного результату навчання своїм зв'язком з реальним життям, незвичністю форми і самостійністю виконання. За рахунок інформативної насиченості кожного уроку з використанням методу проектів вдається інтелектуально навантажити учнів, викликати у них інтерес до отримання знань про іншомовну культуру. Розвиваючий аспект навчання досягається на подібних уроках за рахунок використання проектної технології, яка спрямована на розвиток особистісної активності учнів.

Мулоқот воситаси сифатида тил ҳар бир авлод билан ривожланади. Биз ота-боболаримиздан бой луғат бойликларини оламиз ва янада ривожлантириб кейинги авлодларга узатамиз. Шу билан бирга, биз сўз бирикмаларининг муҳим қисмини, яъни фразеологизмларни ҳам ўзлаштирамиз. Кўпинча фразеологизмларни англамаймиз, аммо биз деярли ҳар қандай алоқа соҳасида учратамиз. Улар ёзма ва оғзаки равишда ишлатилади ва тилнинг қизиқарли аспектини ташкил қилади.

Биз глобаллашув ва ахборот технологиялар асрида яшамоқдамиз. Кундан кунга илм-фан ва техника ривожланиб бормоқда ва бунинг натижасида янгидан янги технологиялар яратилмоқда. Табиийки бу технологияларнинг номланиши ҳам турлича. Бугун биз кундалик ҳаётимизда ва одамлар билан мулоқотда ушбу технологиялар номларидан фойдаланамиз. Бу пайтда эса биз албатта ўзлашма сўзларни қўллашга мажбур бўламиз.

Буюк ёзувчимиз Ғафур Ғуломнинг ёзган “ Шум бола “қиссаси машҳур Aлександр Aронович Наумов (Иля Aронович Наймар ) номи билан таниқли бўлган таржимон томонидан илк бор ўзбек тилидан рус тилига таржима қилиниб нашрдан чиқарилган.Бу асарнинг рус тилига таржима қилиниши катта қизиқиш билан китобхонлар томонидан илиқ кутиб олинди.Ёзувчи Шум бола ёки Қоравойнинг сўзи орқали тасвирлаган барча воқеа ва ҳодисалар 20 аср бошидаги халқнинг аянчли аҳволини ёритишда хизмат қилган.Қиссадаги акс этган болалар образи ва уларнинг ота-оналари эгаллаган касб ёки ҳунарлар ўша даврдаги ҳаётий образлар-қашшоқлик, етимлик,етишмовчилик каби унсурлар билан ёритилган. Шум боланинг саргузаштларига назар солсак болалар учун яратилган чет эл асарларидан фарқли ўлароқ ишсизлик, ўта оғир турмуш тарзи моҳирона кўрсатиб берилган.