29–30 Вересень, 2014
В даний час формуються запитання, пов’язані з перспективами розвитку світового співтовариства і окремих держав. Справді-бо, що нас чекає у майбутньому , які тенденції переважатимуть? Розуміння цих питань і особливо правильна на них відповідь багато важать у виборі шляхів, форм,засобів практичної діяльності , її орієнтирів і пріоритетів . Що стосується України, то вона “успадкувала традиційні матеріало – та енергомісткі виробництва , об’єктивно не могла конкурувати на світових ринках ”. Особливо негативний вплив, з точки зору забезпечення конкурентоспроможності українських виробів, мала залежність України від інших регіонів імперії, на момент розпаду якої, питома вага міжреспубліканського обміну в загальному обсязі ВВП України була у 10 разів в гіршому становищі ніж Росія. Це би варто мати на увазі вітчизняним та зарубіжним експертам економічного розвитку суверенної України, який часто прирівнюють до економіки в інших тоталітарних країнах без конкретного аналізу.
Вступ. Надаючи кредити, банк оцінює кредитоспроможність позичальників. Від результату аналізу залежить чи одержить потенційний позичальник кредит і в якому обсязі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку питань оцінки кредитоспроможності позичальників зробили сучасні економісти Заходу П. С. Роуз [12], Дж. Ф. Сінкі [13] та ін. Дослідженню питань щодо оцінки кредитоспроможності позичальників банківських установ присвячено багато вітчизняних наукових праць. Тільки за останні роки ця проблема набула широкого висвітлення у статтях, монографіях і підручниках українських авторів Т. І. Андрушківа [1], В. В. Вітлінського [7], В. В. Галасюка [5], О. В. Дзюблюка [6], А. М. Мороза [2], О. В. Пернарівського [7] та інших. Серед російських вчених слід назвати праці І. В. Вишнякова [4], О. І. Лаврушина [3], Г. С. Панової [9], А. Д. Шеремета [8] та інших. У той же час, проблему ще не можна вважати достатньо вивченою, оскільки й досі в теорії і на практиці немає єдиного підходу до визначення системи показників, котрі комплексно характеризували б кредитоспроможність позичальників. Постановка завдання. Для розробки і застосування науково обґрунтовані методик оцінки кредитоспроможності позичальників необхідно насамперед визначення змісту терміна “кредитоспроможність”. Досі серед економістів немає єдиної думки з даного питання. Так, автори однієї з методик розуміють під кредитоспроможністю позичальника “…його здатність своєчасно і повно розраховуватися за своїми зобов’язаннями” [3, с. 198; 8, с. 35]. На нашу думку, це твердження не розкриває наявних відмінностей між платоспроможністю і кредитоспроможністю відповідно до їх суті. Вважаємо, що це не однозначні терміни, про що свідчить наступне. Перш за все поняття “платоспроможність” охоплює здатність і можливість юридичної чи фізичної особи своєчасно погасити всі види заборгованості, в той час як кредитоспроможність характеризує лише здатність погашення позичкової заборгованості. З цього боку кредитоспроможність – поняття трохи вужче, ніж платоспроможність [7, с. 76]. Автори іншої методики вважають, що “…кредитоспроможність є оцінення банком позичальника з погляду можливості й доцільності надання йому кредиту і визначає ймовірність повернення позик і виплати процентів по них у майбутньому” [9, с. 289].