ХVІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Видатки бюджету являються визначальною категорією бюджетного менеджменту та їх планування повинно бути пріоритетним, порівняно з дохідною частиною бюджету. Професор В. В. Карпека провів детальне дослідження «Перевага видатків, як принцип державного господарства» [1]. Вчений поєднував три категорії державного господарства у причинно-наслідковий ланцюжок «потреби–видатки–доходи» (Авт.), який починається з виявлення потреб держави та суспільства під час складання проекту бюджету та визначення розміру видатків як сукупності коштів, що необхідно спрямувати на фінансування попередньо виявлених потреб. «…в державному господарстві не державні доходи стають за критерій, щоб визначити загальну суму видатків, а загальну суму доходів у кінцевому підсумкові визначають потреби, що їх має бути задоволено» [1, с. 47]. Таким чином, суспільство та держава продукують потреби і, відповідно, повинні їх фінансувати за рахунок податкових та неподаткових надходжень.

Постановка проблеми. Загальнотеоретичним обґрунтуванням здійснення закупівель за державні кошти є необхідність виконання функцій держави розпорядниками державних коштів, якими є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, окремі підприємства, установи і організації скарги. При цьому важливою проблемою є концепція максимізації ефективності державних закупівель. Провідне місце у вирішенні даного питання належить фінансово-економічному механізму державних закупівель, адаптованому до світових стандартів з урахуванням вітчизняної специфіки. Розробка та удосконалення фінансово-економічного механізму державних закупівель на основі конкурентних закупівель стає одним із пріоритетних завдань макроекономічної політики.

Вирішальним питанням діяльності будь-якого підприємства безумовно є отримання доходів. Однак отримання доходів підприємством зумовлює проблему з приводу їх раціонального розподілу та використання. Економічно обґрунтоване вирішення даного питання має на меті повне задоволення інтересів держави, власників підприємства та найманих працівників. Категорія доходів у ринковій системі господарювання займає визначальне місце. За сприянням системи бухгалтерського обліку постійно та цілеспрямовано здійснюється формування інформації про доходи від операційної діяльності.

Вирішальним питанням діяльності будь-якого підприємства безумовно є отримання доходів. Однак отримання доходів підприємством зумовлює проблему з приводу їх раціонального розподілу та використання. Економічно обґрунтоване вирішення даного питання має на меті повне задоволення інтересів держави, власників підприємства та найманих працівників. Категорія доходів у ринковій системі господарювання займає визначальне місце. За сприянням системи бухгалтерського обліку постійно та цілеспрямовано здійснюється формування інформації про доходи від операційної діяльності.

Діяльність аудиторів та аудиторських фірм є важливою складовою ринкових перетворень в економіці, які сьогодні здійснюються в Україні. Вона включає в себе організаційне, методичне забезпечення аудиту та його практичне використання. Головною метою аудиту є гарантування перед суспільством достовірної фінансової інформації, на підставі якої приймаються управлінські рішення. Саме внутрішній аудит здатний вчасно акцентувати увагу власника і керівництва на проблемах в системі менеджменту і на ризиках, з якими може зіткнутися підприємство в майбутньому, а також допомогти в пошуку шляхів уникнення небажаних наслідків.

Дослідження перспектив входження підприємств аграрного сектору України на ринок Європейського Союзу та розвиток транспортної логістики є актуальним, оскільки очевидна необхідність подальшого розвитку і розширення присутності вітчизняних виробників агропродовольчої продукції на світових ринках. На сучасному етапі економічна ситуація в агропромисловому комплексі (АПК) України ускладнена рядом проблем, сприяти розв’язанню яких може тільки поглиблення його інтеграції в систему світогосподарських зв’язків.

Зернова галузь завжди посідала провідне місце у структурі агропромислового виробництва України завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам, родючості ґрунтів і набутому історичному досвіду хліборобів, що в кінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна. Через зерновий ринок здійснюється узгодження обсягів і структури зернового виробництва з обсягом суспільної потреби в цій продукції, підтримуються прямі та зворотні зв’язки між його виробниками і споживачами. Із розвитком зернового ринку обґрунтовано пов’язують можливість підвищення функціонування зерно продуктового підкомплексу країни.