29–30 April, 2014
Biologiya fanlari o’zining tuzilishi va tarkibi xamda o’quvchilarni diqqat va e’tiborlarini o’ziga qarata olishi jihatidan fanlar tizimida o’ziga xos yetakchi o’rinni egallaydi. Chunki, bu fanlarni o’qitishda va ayniqsa, ekologik bilimlar berishda o’qituvchi juda ko’plab tabiiy-ilmiy misollardan foydalanishi mumkin. Hozirgi kunda ko’plab malakatlarda akademik lisey va kasb xunar kollejlari bitiruvchilarini ish bilan ta’minlash masalasi eng dolzarb masalalardan bo’lib turibdi. Shu bois, o’quvchilarni kasbga yo’naltirishda va ularda ekologik madaniyatni shakllantirishda biologik fanlarning o’rni muhimdir [1]. Buning uchun avvalo o’quvchilarda tabiiy fanlarga nisbatan qiziqish uyg’ota olish metodikasini tatbiq qilish muhimdir. Masalan, bugungi kunda Samarqand davlat universiteti, Tabiiy fanlar fakultetining barcha bo’limlarida o’rta maxsus ta’lim dargohlari bilan uzviy aloqalar keng yo’lga qo’yilgan. Fakultetda ko’pchilikka ma’lum bo’lgan O`rta Osiyoda ham yagona hisoblanadigan «Zoologiya muzeyi» va jahon standartlari asosida qayta qurilgan «Issiqxona» faoliyat ko’rsatmoqda [2].
Хона гулллари инсонларни қадимдан ўзига жалб қилиб келган. Табиат мўъжизаси бўлган гулларнинг турлари жуда кўп. Шулардан бири ўзининг чиройли барглари, ранг-баранг гуллари ва хушбўй ҳиди билан ажралиб турувчи пеларгониядир. Пеларгония (Pelargonium) – ёронгулдошлар (Geraniceae) оиласи вакили. Оиланинг ер юзида 11 туркумга мансуб 650 га яқин тури мавжуд. Ўзбекистонда 4 туркумга мансуб 20 тури ўсади. Бу ўсимликнинг ёввойи турлари чўл, адир ва тоғ зоналарида учрайди. Бу оилага мансуб бир йиллик, кўп йиллик ўт ва чала бутасимон ўсимликларни учратиш мумкин. Пеларгония эфир мойли ярим бута ҳисобланади. Бу ўсимликнинг асл ватани – Жанубий Африка. Ҳар қандай ўсимликни ўстирмоқчи бўлган инсон аввало ўша ўсимликнинг ватани қаерлигини билиш лозим. Ўсимликлар ҳақидаги бундай маълумотлар, билимлар асосида уларнинг парваришини тўғри йўлга қўйиш мумкин. Пеларгония – ёруғсевар ўсимлик, лекин тўғри тушган қуёш нурлари ўсимлик учун зарарли. Бундай шароитда ўсимлик барглари ўзининг яшил рангини йўқотади. Шу билан биргаликда совуққа анчайин чидамли ўсимлик. Пеларгония барги буйраксимон шаклда, панжасимон томирланган, қисман тўлқинсимон тузилган. Барглари пояда кетма-кет жойлашган. Ёш пояларининг ранги яшил, кўп йиллик пояларининг ранги қисман яшил-қўнғир. Пояси ва барглари ташқи томондан майда, майин тукчалар билан қопланган. Оч қизил, ҳаворанг, оқ, тўқ қизил ва пушти ранглардаги гуллари соябонсимон тўпгулда жойлашган. Гуллари тўғри, икки жинсли. Пеларгониянинг барги ва гулидан хушбўй эфир мойи олинади. Халқ табобатида дори сифатида ишлатилади.
Усі живі організми, включаючи людину, з моменту свого зародження на Землі постійно піддаються впливу іонізуючого випромінювання від природних джерел, серед яких найбільший внесок припадає на радіонукліди уранового ряду земного походження [6]. У зв’язку з цим еволюційно сформувались адекватні біосистеми радіозахисту для адаптації до природного фону [12]. Однак дія ізотопів урано-радієвого та торієвого рядів стала істотно відчутнішою в результаті технологічних процесів, пов’язаних із видобутком уранової руди, її переробкою, збагаченням, виготовленням ядерного палива [7]. Уранова промисловість України становить 3,3 % світового виробництва урану [13] і робить значний внесок у розширення радіаційно несприятливих територій, які оцінено в 30 % площі держави [5, 6]. Зокрема, Дніпропетровська область за обсягом накопичених радіоактивних відходів ядерного паливного циклу внаслідок діяльності ДП «Східний гірничозбагачувальний комбінат» поступається лише Чорнобильській зоні відчуження [14]. У результаті в окремих регіонах річна доза опромінення населення від природних джерел, зросла до 4,5 мЗв, що значно перевищує середньосвітовий рівень – 2,4 мЗв [8].